За правління імператора Декія єпарх Акілін наказав схопити святого. На допиті Трифон безстрашно сповідав християнську віру. Його жорстоко катували: били палицями, терзали тіло залізними гачками, обпалювали вогнем і водили містом, забивши в ноги цвяхи.
Зрештою святого засудили на усічення мечем. Перед стратою він випросив у Господа благодать допомагати всім, хто з вірою призиватиме його ім’я. Ще до удару меча мученик віддав душу в руки Божі. Це сталося в місті Нікеї у 250 році.
Тіло святого християни хотіли поховати в Нікеї, але у видінні Трифон звелів перенести його на батьківщину – до Кампсади. Згодом його мощі були перенесені до Константинополя та Рима.
В Свято-Вознесенському чоловічому монастирі зберігається ікона з часткою мощей святого мученика Трифона.
