Він відкритий при обласній клінічній лікарні імені М.І. Пирогова. Простір створили та облаштували за підтримки проєкту “Реабілітація в Україні” (Rehab4U). Ініціативу реалізували в межах грантової програми у співпраці медзакладу та громадської організації “Чат ветерана”. Про це розповів керівник ГО, ветеран Владислав Баліцький.
Простір складається з двох відділень. Перший — це кабінет супроводу, тут надаються послуги. Другий — це приміщення психологічного розвантаження, де можна поспілкуватися, розслабитися.
“Тут є гра в плейстейшн, симулятори водіння. Ігри, доступ до інтернету, серіали… Також можна попити каву, можна роздрукувати документи, які тобі потрібні, робити копії. Також ми встановили очищувачі повітря, щоб максимально було свіже повітря в Просторі”, — каже ветеран Владислав Баліцький.
Допомагатиме ветеранам фахівець супроводу — Євгенія Табачук. Вона також учасник бойових дій.
На відкритті Простору міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова розповіла, що в Україні у 320 закладах охорони здоров’я вже працюють фахівці супроводу: “Вони вирішують ті немедичні питання, які виникають у людини, яка потрапляє в лікарню. Для того, щоб людина виходила з лікарні з документами оформленими, з поданими заявами на подальші кроки реабілітації або на оцінювання функціонального стану тощо. Тобто ми маємо максимально спростити для ветерана, для ветеранки, для військовослужбовця вирішення соціальних проблем. І це завдання держави”, — сказала Наталія Калмикова.
Начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна розповіла, що наразі в області відкрито 148 посад для фахівців супроводу, 107 з них — працевлаштовано. В закладах охорони здоров’я відкрито 20 вакансій, працюють 14 фахівців супроводу.
“Ми націлені на те, що щонайменше в кожній обласній лікарні, в сільській селищній місцевості мають бути два фахівці супроводу для того, щоб мати взаємозаміну, — сказала Заболотна.
— Ми розуміємо, що військовослужбовці, ветерани після поранень зустрічаються з цивільним світом, на жаль, саме в лікарні. І це місце має не відштовхнути їх від бажання повертатися до повноцінного життя. І саме тут, під час лікування, ми повинні надати їм можливість вирішити всі свої питання, проблеми, і з розумінням, куди їм рухатися далі. Чи повертатись на військову службу, чи до цивільного життя”.
