Коли стається зрив, дуже часто здається, що причиною стала сама присутність алкоголю, наркотичної речовини або можливість реалізувати азарт. Але на практиці це лише остання ланка значно довшого ланцюга.

Зрив майже ніколи не відбувається «на рівному місці» — йому передують певні стани, які мозок і тіло вже колись запам’ятали як сигнал до зняття напруги. Це своєрідна слідова пам’ять: так само, як ноги роками несуть нас до старої зупинки, навіть якщо її вже перенесли, психіка автоматично тягнеться до знайомого способу полегшення. Саме ці автоматичні реакції і називають тригерами.

ТРИГЕР — це не слабкість характеру і не «поганий настрій». Це внутрішній або зовнішній сигнал, на який мозок, що має досвід залежності, реагує автоматично: «потрібно зняти напругу, терміново».

Кілька найпоширеніших тригерів — і чим вони відрізняються між собою.

ГОЛОД

Голод — один із найпідступніших тригерів, бо його часто недооцінюють. Коли людина п’є на порожній шлунок, сп’яніння зазвичай іде за звичним для неї сценарієм: швидко, різко, з втратою контролю.

Але важливо інше — на голод активізуються ті самі глибинні структури мозку, які колись відповідали за потяг до речовини. Організм буквально кричить: «Мені погано, зроби щось негайно», а мозок підсовує найкоротший шлях, який він уже знає.

Що допомагає:

У перші три–чотири місяці тверезості режим харчування справді має бути майже як у грудної дитини — часто, регулярно, без великих пауз. Варто звечора планувати харчування на наступний день і “перекуси на роботі”. Це не перебільшення і не іронія, а фізіологія. Ситий організм набагато рідше вимагає «швидкого полегшення».

ЗЛІСТЬ, РОЗДРАТУВАННЯ, НАКОПИЧЕНА АГРЕСІЯ

Коли тригер — це злість або роздратування, алкоголь часто стає не просто способом «розслабитися», а каталізатором. Після вживання до сп’яніння додається ще й агресивна поведінка: сварки, бійки, імпульсивні вчинки, про які потім дуже соромно.

Що допомагає:

Фізична активність — проста, земна, не геройська. При фізичній роботі організм утилізує адреналін, а у відповідь починає виробляти ендорфіни — ті самі гормони задоволення. Багато хто добре пам’ятає це відчуття: приємна втома, коли всередині ніби тихіше і тепліше. Це не спорт «на знос», а рух, який повертає контроль над тілом і думками.

САМОТНІСТЬ – ПОСТІЙНА ЧИ ТИМЧАСОВА

Самотність — дуже сильний тригер, і не завжди йдеться про повну ізоляцію. Людина може жити серед інших, але почуватися нікому не потрібною, непочутою, зайвою. У таких станах алкоголь часто сприймається як «співрозмовник», «утіха», «коротке полегшення».

Що допомагає:

Свідомо триматися товариства тверезих людей або тих близьких, яким важлива саме твоя тверезість, а не зручна для них версія тебе.

І ще одне дуже просте, але дієве правило: якщо раптом з’явилися несподівані думки-спокуси — подзвони комусь саме зараз. Не завтра, не «якщо не відпустить», а одразу. Голос живої людини часто розриває цей внутрішній замкнений круг.

ХРОНІЧНИЙ ПІДГОСТРИЙ СТРЕС

Це той стан, коли ніби й не штормить на 9 балів, але постійно дме холодний вітер. Напруга не різка, а затяжна: турботи, відповідальність, невизначеність, очікування поганих новин. Саме такий стрес дуже виснажує нервову систему і часто призводить до зривів «ні з того ні з сього».

Що допомагає:

У перший рік тверезості нервову систему варто підтримувати планово, а не тільки тоді, коли вже зовсім погано. Два рази на рік — особливо навесні та восени — доцільно проходити курс лікування або відновлення нервової системи за рекомендацією спеціаліста. Це не «слабкість», а елементарна профілактика.

ВТОМА І ПЕРЕВТОМА

Втома — один із найбільш недооцінених тригерів. Після припинення вживання багато людей намагаються «надолужити втрачене»: беруть додаткові зміни, працюють без вихідних, погоджуються на нічні підробітки. Втома накопичується поступово, і в певний момент організм починає шукати звичний спосіб зняти напругу.

Тіло добре пам’ятає, чим раніше завершувався важкий день — «щоб розслабитися», «відпочити», «забути про турботи». Саме тому стан перевтоми часто стає пусковим механізмом зриву, навіть без яскраво вираженого бажання пити.

Що допомагає:

Якщо періоди перевтоми неминучі, важливо планувати відновлення так само свідомо, як і роботу. Я зазвичай раджу: кожні два–три дні підвищеного навантаження обов’язково дозволяти собі повноцінний відпочинок — сон, тишу, зниження темпу. Відновлення «про запас» неможливе, але його регулярність значно знижує ризик зриву.

КІЛЬКА СЛІВ НА ЗАВЕРШЕННЯ

Тригери не означають, що з людиною «щось не так». Вони означають, що організм і психіка ще вчаться жити по-новому. І чим уважніше ми ставимося до своїх станів, тим менше шансів, що старий сценарій знову увімкнеться автоматично.

Тверезість тримається не на силі волі, а на звичайній людській турботі про себе — коли ти не пропускаєш їжу, рухаєшся, не замикаєшся на самоті, дозволяєш собі відпочинок і говориш із собою відверто.