В головах не вкладалось поняття війни з рф. У багатьох серцях запалало бажання негайно щось робити, щоб зупинити це безумство. А ще – рятувати дітей, рідних і близьких… Хтось пішов у військомат, а хтось – у гараж за автомобілем, щоб вивезти подалі від небезпеки обстрілів не тільки сімю, але й домашніх улюбленців, котиків, собак…
В аптеках, магазинах миттєво створились черги за ліками, за необхідними продуктами – хлібом, борошном, цукром, сіллю, за свічками і сірниками.
А головне – українці згуртувались, щоб боротись, щоб не втратити свою волю і свою державу! І сьогодні ми боремось за Україну!
Фото Сергія Хіміча
