Свиня може виявитися не лише звичайною — а й духовною, рогатою та хвостатою. Спочатку вона приходить у вигляді порядної людини. А потім людина знизу мовчить — свиня зверху верещить:
«Це я людина, а ти — тварина!».
Як часто лукавий ворог спекулює на смиренні добрих людей, нашіптуючи:
— Мовчи. Терпи. Так хоче Бог. Але людина створена за образом і подобою Творця. Та одного разу я по-справжньому почув слова Христа: «Будьте мудрі, як змії».
Один праведний паломник зцілив сільського хлопчика, який помирав після укусу змії. Потім він покликав саму змію зі схованки й наказав їй більше не кусати людей. Через тиждень, проходячи тим селом знову, він побачив змію майже мертвою — діти забили її камінням.
— Чому ти не захистилася? — запитав він.
— Ти заборонив мені кусатися. Діти вигадали нову гру — хто сильніше мене вдарить. Я терпіла, бо хотіла бути слухняною…
Паломник відповів:
— Де твоя мудрість? Я заборонив кусати… але не забороняв шипіти.
Так само й деякі люди бояться сказати правду навіть тоді, коли втрачають усе. А потім дивуються — чому Господь не допомагає. Інколи люди беруть у руки Писання й думають:
«Треба завжди терпіти довше, мовчати більше — саме цього хоче Бог». Та Господь ніколи не вчив людей бути беззахисними. Він звільняв від бісів, повертав гідність і свободу:
«Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розсипає».
Ми покликані не до страху — а до єдності. Бійся не свинячого бруду, а вищого Суду! Недаремно сказано:
«Не будь мудрецем у власних очах; бійся Бога і віддаляйся від зла» (Приповісті 3:7). Не втрачаймо себе. Єднаймось!
Один агностик вважав себе великим мислителем: «Духовний світ неможливо ні довести, ні спростувати». Та після сеансу спіритизму він ледь не помер від страху:
«Це вже точно не дух Пушкіна…»
Після цього «мудрець» довго не міг позбутися тяжких психічних розладів.
Будь-яка залежність — це ненажерлива свиня. Пусти її під стіл — і вона покладе копита на стіл.
Особливо боляче бачити сім’ї, де оселяється дух залежності. Там поступово втрачаються і мудрість, і віра. Хто господар у домі? Скільки жінок роками живуть поруч з алкоголізмом — між надією і страхом.
Одна, у відчаї, підсипала чоловікові «ліки», думаючи врятувати — і лише скалічила його.
Інша терпіла все життя: п’яні крики, приниження, побої. Мовчала, думаючи, що це любов і що саме терпіння врятує.
Обидві помилилися. Мудрість — це не кусати. Але й не дозволяти себе знищувати.
Якщо хворий відмовляється від лікування — мудра людина шукає шлях. Інколи це поєднання твердості й любові — своєрідний «батіг і пряник».
Наприклад, попередній запис на консультацію. Людина приходить разом із близькими — і раптом погоджується на лікування. Бо вперше відчуває: тут не вороги, тут її розуміють. Ініціатива повинна бути в руках тих, хто має силу діяти.
Це сучасні медичні методи, поєднані з багаторічним досвідом і особливим баченням людини.
ДОКТОР ОВСЯНЮК приймає ЛИШЕ у Всеукраїнському Центрі «СВОБОДА БЕЗ КОДА».
Вулиця Пирогова 107-А знаходиться на Поділлі — треба їхати до вулиці Зодчих 22.
Попередній запис лише за номерами: 098 281 58 23; 073 281 58 23; 050 281 58 23.
Вінниця. Мікрорайон «Поділля». Всеукраїнський Центр «Свобода без кода».
Додаткова інформація на сайті ovsanuk.com.


Сильні слова, які торкається болючих тем — залежності, співзалежності, духовної сліпоти. Дуже влучно сказано, що будь-яка
залежність поступово займає місце господаря в домі. Тут добре показаний баланс між любовʼю і твердістю: інколи саме рішучий крок стає початком зцілення. Мовчання не завжди є чеснотою — іноді воно лише продовжує руйнування.
Змушує замислитися над тим,
як часто люди прикриваються
духовними фразами, щоб нічого не змінювати. Справжня віра — це не втеча від відповідальності, а сміливість діяти правильно. Дуже цінна думка про єдність і ініціативу тих, хто має силу діяти. Бо любов — це не тільки співчуття, а й мудрі кроки задля спасіння близьких.
Будь-яка зневіра – зележність. Це не від Бога. Єднаймось.
«Блаженні голодні та спраглі праведності, бо вони наситяться« (Мт. 5:6).
Сильна, глибока і дуже життєва стаття.Вона влучно показує межу між смиренням і самознищенням, між терпінням і мудрістю. Через яскраві образи та притчі автор нагадує: Бог не кличе людину бути беззахисною, а навчає поєднувати любов із твердістю. Стаття змушує замислитися про відповідальність за власне життя й за тих, кого любиш, і мотивує не мовчати перед злом, а діяти з вірою та розумом.
Це не просто розповідь, а духовне застереження. Автор переконливо пояснює, що любов без меж і відповідальності перетворюється на руйнування. Стаття змушує подивитися на терпіння по-новому — як на вибір, що має бути розумним, а не сліпим.
Деколи Господь мусить діяти через доволі неприємні обставини, щоб достукатися до нашого серця, тільки через скорботи і страждання більшість людей (втім, не всі) стають чутливими до Божого стуку у двері власного серця (див. Одкр 3:20).
Єдину темряву переможе лише єдине Світло!
Ми -з Богом!
Бог з нами – перемога за нами
Амінь!