Руслан Бабій
Чорноострівська громада провела у засвіти жителя села Грузевиця Руслана Бабія. Руслан народився 16 серпня 1976 року у Читинському краї. Коли йому виповнилося 9 років, сім’я переїхала в село Грузевиця.
Навчався у Хмельницькому професійно-технічному училищі №8, де здобув професію газоелектрозварювальника. У цивільному житті чоловік працював на заводі «Новатор», на речовому ринку, потім – у службі таксі.
У червні 2025 року, пройшовши військові навчання, воював на Харківщині та Дніпропетровщині.
Загинув 12 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Вербове Дніпропетровської області.
Герою назавжди 49.
Віталій Стрілецький
Городоцька громада повідомила про загибель Віталія Стрілецького.
Віталій, 1975 року народження, жив у селі Жищинці Городоцької громади. Серце воїна зупинилося 26 лютого поблизу Новопавлівки Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання.
Сергій Ковальчук
У Війтовецькій громаді повідомили, що 28 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання загинув житель села Писарівка — сержант Сергій Ковальчук.
Роман Кисіль
За інформацією Деражнянської міської ради, загинув молодший лейтенант Роман Кисіль, 1995 року народження.
Життя Героя обірвалось 24 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Ветеринарне Богодухівського району Харківської області, під час виконання бойового завдання.
Йому був 31 рік.
Володимир Мерінов
У Славутській громаді повідомили про загибель старшого солдата Володимира Мерінова, 1997 року народження.
Захисник загинув у бою за Україну. Йому було 29 років.
Сергій Фурман
У Дунаєвецькій громаді попрощалися із захисником Сергієм Фурманом, 1971 року народження. Сергій родом із села Чаньків.
Сергій став на захист України ще у 2015 році, був штаб-сержантом. За роки служби мав численні нагороди та відзнаки.
Сергій Фурман загинув 28 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Михайлівка Краматорського району Донецької області.
Йому було 54.
Володимир Черков
У Дунаєвецькій громаді попрощались зі старшим солдатом Володимиром Черковим.
Він народився 18 квітня 2001 року в Дунаївцях. Навчався у Хмельницькому професійному училищі №11, де здобув фах слюсаря-механіка. Працював на станції технічного обслуговування автомобілів.
У 2020 році юнак був призваний на строкову службу, згодом він підписав контракт і залишився у війську. Служив механіком-водієм. Після початку повномасштабного вторгнення Володимир продовжив службу.
Бахмут, Ізюм, Сумщина, Луганський напрямок — його фронтові дороги були важкими й небезпечними. За відданість і героїзм був нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» та відзнакою «За сумлінну службу».
Військовий зазнав поранення, несумісного з життям 21 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Михайлівське Сумської області.
Йому було 24 роки.
Дмитро Банас
У Городоцькій міській раді повідомили, що 25 лютого 2026 року на Запорізькому напрямку загинув солдат Дмитро Банас, 1984 року народження. Військовий загинув під час виконання бойового завдання.
Олександр Ніколаєв
Волочиська громада провела в останню земну дорогу молодшого сержанта Олександра Ніколаєва. Він народився 12 лютого 1990 року у місті Волочиськ. Здобув освіту в Бережанському агротехнічному інституті.
Після навчання працював на машинобудівному заводі «Мотор Січ» енергетиком цеху. Після строкової служби працював головним енергетиком на підприємстві КП «Джерело».
18 січня 2023 року Олександр добровільно став до лав Збройних сил України та був направлений до новоствореної Буковинської 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Військове навчання проходив у місті Житомир, а також у Великій Британії. Після підготовки здобув військову спеціальність оператора БПЛА. Виконував бойові завдання на Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямках. Під час служби чотири рази був поранений.
У 2024 році йому було присвоєно військове звання молодшого сержанта.
18 лютого 2026 року Олександр Ніколаєв загинув у бою поблизу села Вишневе Дніпропетровської області.
Сергій Повх
У Городоцькій громаді повідомили про повернення «на щиті» військовослужбовця Національної гвардії України Сергія Повха, 1988 року народження.
Із 15 травня 2025 року він вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що військовий загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Єлизаветівка Покровського району Донецької області.
Володимир Крутов
У Хмельницькому попрощалися із прикордонником Володимиром Крутовим.
Володимир народився 12 вересня 2000 року. До лав Збройних сил України Володимира мобілізували у грудні 2023 року. Ніс військову службу у складі бригади гвардії наступу «Помста». Неодноразово був нагороджений за виконання службово-бойових завдань. За час служби обіймав різні посади — був водієм, навідником, виконував інші завдання. Брав участь у бойових діях на Куп’янському та Донецькому напрямках.
Володимир загинув 15 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Йому назавжди залишиться 25 років.
Олег Костецький
У Понінківській громаді повідомили про загибель Костецького Олега, 1979 року народження. Військовий вважався зниклим безвісти. Після проведення пошукових заходів його вдалося евакуювати з поля бою загиблим.
Солдат загинув 4 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Степове Синельниківського району Дніпропетровської області.
Олегу Костецькому було 47 років.
Василь Горбатюк
У Летичівській селищній територіальній громаді повідомили про загибель солдата Василя Горбатюка.
Герой народився 26 грудня 1982 року, він був жителем села Голенищеве. Після служби в лавах Збройних сил України закінчив курси з лісового господарства. Працював у Летичівському спецлісгоспі, ТОВ «Летичів-Агро», згодом — у Києві.
Він загинув 30 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. До цього часу військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Лише зараз підтвердилася сумна звістка про його загибель.
Василь Горбатюк поліг у 42.
Микола Лазарєв
У Війтовецькій громаді попрощалися із земляком Миколою Лазарєвим.
Герой народився 22 серпня 1973 року.
Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Родина чекала на звістку і сподівалася на повернення. Та нещодавно після збігу ДНК стало відомо, що військовослужбовець загинув 29 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богатир Волноваського району Донецької області.
Йому був 51 рік.
Володимир Рогов
Мешканці Чорноострівської громади віддали шану захиснику Володимиру Рогову.
Він народився 1 квітня 1979 року у селі Вовча Гора. Навчався у Чорноострівському сільському професійно-технічному училищі №39, де здобув спеціальність тракториста-машиніста та водія автотранспортних засобів. Працював будівельником в Україні та за кордоном, а також на заводі «Термопластавтомат».
8 березня 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Після проходження підготовки у навчальному центрі в селі Старичі Львівської області він був направлений до військової частини на посаду стрільця-санітара.
Із 25 червня 2024 року Володимир Рогов вважався зниклим безвісти. 19 лютого 2026 року родина отримала сповіщення про його загибель. Це сталось у бою 25 червня 2024 року поблизу населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області.
Йому було 45 років.
Сергій Зотов
Мешканці Теофіпольської тергромади попрощалися з Героєм Сергієм Зотовим, 1996 року народження. Він був жителем села Борщівка.
Воїн помер 31 січня 2026 року під час лікування у місті Любек (Німеччина) від поранень, яких зазнав 17 січня поблизу населеного пункту Тернівка Запорізької області.
Герою було 29.
Андрій Кріль
У Старокостянтинівській громаді провели в останню путь солдата Андрія Кріля.
Захисник народився 28 листопада 1975 року. Його життя обірвалося 22 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Слобожанське Чугуївського району Харківської області
Андрію навіки 50.
Роман Луцик
Шепетівська громада попрощалася із солдатом Романом Луциком, 1994 року народження.
У Шепетівську громаду «на щиті» повернувся воїн Роман Луцик.
Роман народився 18 лютого 1994 року. Був курсантом навчальної роти школи індивідуальної підготовки.
Військовий помер 22 лютого 2026 року.
Йому назавжди залишилось 32…
Михайло Гунько
У Чемеровецькій громаді підтвердили смерть старшого солдата Михайла Гунька. Він народився 1 січня 1977 року в селі Свидниця Яворівського району Львівської області. Згодом родина переїхала у селище Чемерівці. Тут Михайло пішов до школи, здобув професію водія, відслужив строкову службу в лавах Збройних сил України, працював у райавтодорі, був експедитором, певний час перебував за кордоном.
6 березня 2022 року добровольцем став на захист держави. Спочатку воював на Донеччині. Після хвороби проходив службу в підрозділах на Рівненщині та Львівщині, згодом знову повернувся на передову. Підрозділ, у якому служив військовий, тримав оборону на Харківському напрямку.
Михайло Гунько помер 21 лютого 2026 року. Життя бійця забрала хвороба. Йому було 49 років.
Олександр Надточей
У Старокостянтинівській громаді відбулося прощання зі старшим солдатом Олександром Надточеєм.
Олександр народився 27.11.1982 р. у Чернігівській області. У 2006 році одружився, до початку повномасштабного вторгнення рф проживав у м. Ізюм Харківської області.
У березні 2022 року родина евакуювалася до Хмельниччини. 14 лютого 2023 року Олександр мобілізували до Збройних сил України. Був артилеристом 5 ОШБр . Виконував високоточну роботу артилерії.
Загинув військовий 21.02.2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Верхня Терса Пологівського р-ну Запорізької області.
Сергій Петров
Дунаєвецька громада попрощалася із захисником Сергієм Петровим.
Сергій народився і виріс у Дунаївцях, навчався у Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Працював на арматурному заводі, у комунальних підприємствах громади.
У травні 2023 року добровільно став на захист України. Він служив штаб-сержантом, кулеметником. У 2024 році був поранений на Донецькому напрямку, після лікування повернувся до служби.
Помер 9 лютого 2026 року в населеному пункті Мирове Куп’янського району Харківської області.
Валентин Шевчук
Про загибель бійця, 23-річного хмельничанина Валентина Шевчука, повідомили у Вищому професійному училищі №11 міста Хмельницького. Валентин навчався у їхньому закладі з 2017 по 2020 роки. Здобув професію токаря.
Військовий загинув у Донецькій області.
Руслан Щукін
У жалобі Ленковецька громада Чотирбоцького старостинського округу на Шепетівщині – загинув Руслан Щукін. Це сталося 17 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Куп’янськ Харківської області.
Руслан був випускником Вищого професійного училища №25 м. Хмельницького.
