Жінка із самісінького дитинства збирає й сушить різноманітні квіти й трави, готуюєи з них лікувальні чаї, спеції, мазі та обереги. З радістю навчає цього людей та допомагає дітям єднатися з природою й вивчати світ навколо. Сьогодні вона розповідає про цілющі властивості одних із найпоширеніших на Поділлі рослин.

Пижмо цвіте. А це значить, що пора гнати глистів

Пижмо, гвоздика і гіркий полин. Про цілющі властивості цих рослин відомо дуже давно. Пижмо і полин діють на зрілі та проміжні особини більш ста видів паразитів, бактерій, вірусів і грибків. Гвоздика хороша тим, що вбиває личинки і яйця глистів. Тому всі ці рослини краще вживати в зборі, який володіє широким спектром дії. Взяти одну частину полину, трішки менше пижма та одну гвоздику на склянку і залити окропом. Пити ковтками за день. До цього додати сорбент. Крім того, пижмо корисне при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, включаючи гастрити і виразки, певні захворювання жовчного міхура. Покращує апетит, допомагає при нервових розладах, подолати втому. Пижмо не люблять комахи: клопи, блохи, комарі.

Спориш — трава-сила

Ця рослина містить у собі величезну кількість різних корисних речовин, зокрема багато щавлевої кислоти, дубильних речовин, аскорбінової кислоти, каротину. Відповідає за нормальний колір шкіри і гостроту нашого зору. У зелені знаходиться пектин, який виводить з організму отруту і шкідливі метали. Спориш покращує стан крові, бо у його складі багато заліза. Наявність у складі трави органічних сполук кремнію — це справжній подарунок природи! Роль кремнію для організму людини неможливо переоцінити. Кремній по праву вважається найважливішим елементом для життя. Спориш застосовується при лікуванні хвороб печінки, нирок, шлунка і кишківника, шкіри (дерматити, екзема, нейродерміт). Трава позитивно діє на кровоносну систему, знижує артеріальний тиск, виводить камені, знижує цукор…

Чебрець можна збирати ціле літо

Народна медицина використовує траву чебрецю для загоєння виразок і ран, при безсонні, проблемах травлення, здуття кишківника, а також як сечогінний і глистогінний та кровоочисний засіб, при лікуванні алкоголізму. Також — при виразкових хворобах шлунка та дванадцятипалої кишки. При вагітності вживати чебрець не рекомендується.

Збирають траву під час цвітіння – з червня по серпень, а ми — вже з травня. Зрізають тільки надземну частину, потім сушать у тіні на відкритому повітрі. Після сушіння траву обмолочують і просівають, щоб вийшла суміш листя і квіток. У сировини є своєрідний ароматний запах, смак трохи пекучий, гіркувато-пряний.

Використовувати у вигляді настою, який готується в розрахунку 1-2 повні ложки на склянку окропу. При кашлі приймають по 1 ложці три рази в день.

Валентина Лісова