21 березня центральні вулиці Вінниці привернули увагу перехожих довгою колоною автівок з національними прапорами, стягами військових підрозділів та чорними траурними полотнищами. Містом рухався кортеж із майже тридцяти легковиків, які сигналили і нагадували вінничанам про військовополонених земляків.
-Наша мирна акція має за мету звернути увагу суспільства на проблеми наших воїнів, котрі вже роками страждають у ворожому полоні. Серед них і мій батько. З кожним новим куценьким обміном ми кидаємось до інформаційних джерел і шукаємо прізвищ своїх батьків, братів, сестер, але не знаходимо. І знову наступає гнітюча невідомість.
Ми хочемо нагадати, що наші рідні в полоні піддаються тортурам з боку російських терористів. Ми звертаємо увагу кожного вінничанина на те, що війна – жорстока дійсність, жертвою котрої може стати будь-яка людина і вона потребуватиме нашої спільної уваги та відповідальності за її долю.
Адже на війну наші рідні пішли не задля прогулянки, а заради того, щоб усіх нас захистити. І якщо вони через поранення чи контузію потрапили у важкі обставини полону, нам усім разом потрібно вимагати їх повернення, – розповіла одна із організаторок автопробігу донька військовополоненого Сергія Миколайовича Стрільчука Анастасія Ільницька. – Так, як і всі, хто чекає, я хочу пошвидше обійняти свого тата, старшого сержанта ЗСУ. Він пішов на фронт добровольцем у квітні 2022 року. А в листопаді 2024 року зв”язок з ним обірвався… Мені було відомо лише, що він зниклий безвісти. Але в грудні родина дізналась, що батько в полоні.
Чому тим воїнам, яким найважче на полі бою, так само важко в полоні, чому штурмовиків майже не обмінюють, чому вже стільки років не повертаються з полону захисники “Азовсталі”, яким наказали здатися в полон з обіцянкою швидкого та безпечного повернення? Чому обмін всіх на всіх далі розмов не рухається? – запитують родичі захисників, учасники автомобільної акції нагадування про військовополонених вінничан.
Ми хочемо переадресувати ці запитання відповідальним особам і сподіваємось, що вони їх почують.
Анатолій Жучинський
Фото автора
