Суд відхилив апеляцію Ігоря Апостола — сина колишнього народного депутата Михайла Апостола — щодо непроведення почеркознавчої експертизи у справі про авторські права знаного миттця Івана Марчука. Художник продовжує боротися за визнання своїх прав на картини, а сторони обмінюються заявами та поясненнями.

Про це Іван Марчук повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Як ми уже повідомляли, відомий український художник Іван Марчук звинуватив колишнього депутата Михайла Апостола у незаконному привласненні авторських прав на його картини. За словами митця, у 2020 році йому нав’язали договір, який він не хотів підписувати, і згодом Апостол перестав виходити на зв’язок. Марчук просить суд захистити його права.

Свідком підписання договору Марчук назвав Тамару Стрипко — організаторку його виставок та творчих проєктів, з якою він співпрацює вже двадцять років. Як стверджує художник, вони разом намагалися непублічно з’ясувати ситуацію, яку спочатку сприймали “непорозумінням”.

Стрипко зазначає: на момент підписання 84-річний майстер мав серйозні проблеми із зором (операції на обох очах через катаракту) і довірився “статусному приятелю”. Проте зміст документа виявився приголомшливим.

“На другій сторінці було чітко зазначено: передача виключних авторських прав на сто років за десять тисяч гривень. Мова не про тисячу творів, а на всі твори, створені маестро впродовж вісімдесяти років — а це близько п’яти тисяч картин”, — розповіла Тамара Стрипко в ефірі Радіо Культура.

За її словами, у документі фігурує не сам екснардеп, а його син Ігор Апостол, якого художник ніколи не бачив. Спроби врегулювати питання непублічно провалилися, оскільки сторона Апостола перестала виходити на зв’язок.

Двадцять п’ятого березня на своїй сторінці у Facebook Марчук повідомив, що Апеляційний суд підтвердив необхідність проведення почеркознавчої експертизи підпису Ігоря Апостола (сина Михайла Апостола), оскільки виникли підозри у його автентичності.

“Чи є нормальним такий стан речей, коли я уже майже рік у свої дев’яносто борюся у судах за мною створене за життя, щоб воно служило Україні, а не купці шахраїв? Чи є управа на потвор, і хто стоїть за їхньою самовпевненістю й зухвалістю?” — написав Іван Марчук.

Тим часом Михайло Апостол, як і раніше, відкидає всі звинувачення. Він стверджує, що договір стосується не оригіналів картин, а лише права на створення репродукцій із фотографій. Екснардеп звинувачує оточення художника, зокрема Тамару Стрипко, у маніпуляціях та спробах ізолювати Марчука від реальності.

“Тільки повний ідіот або психічно нездорова особа може звинувачувати і знову це розганяти. Договір не має жодного відношення до оригіналів картин Марчука, а тільки фото з його картин… Ні картини, ні репродукції, ні сам художник із його оточенням не становлять для мене жодного інтересу. Хочу забути це прізвище і все, що з ним пов’язано”, — написав Михайло Апостол 26 березня у своєму Facebook.

Він також додав, що планує виставити на аукціон подаровану йому раніше картину Марчука, а кошти передати на потреби ЗСУ, щоб остаточно “закрити цю історію”.

Наразі справа переходить у фазу судової експертизи. Якщо експерти доведуть маніпуляції з підписами або невідповідність умов договору реальним намірам автора, правочин може бути визнаний недійсним. Сторона художника наполягає: головна мета — зберегти спадщину Марчука для держави, а не для приватного збагачення окремих людей.

Помічниця художника Тамара Стрипко наголошує, що вони готові йти до кінця, адже на кону — доля всього творчого доробку Івана Марчука, накопиченого за десятиліття.

“Ми почали клопотати про те, щоб провести судову почеркознавчу експертизу. Суд першої інстанції таке рішення прийняв, але з метою зволікання Ігор Апостол подав апеляцію. От якраз відбувся апеляційний суд, який відхилив цю апеляцію. А в дії залишається рішення суду першої інстанції про проведення експертизи. Дуже сподіваюся, що і рішення суду щодо мені належних авторських прав буде справедливим”, — підсумувала Тамара Стрипко.

Сам художник зазначає, що ця битва — не за гроші, а за те, щоб його мистецтво належало Україні, а не приватним особам, які підступно “ввійшли в довіру” в складний для нього час.