Вона здійснила близько 45 штурмів. Коли чоловіки-ухилянти втікають із України – жінки здійснють подвиги на фронті
До 12-ї річниці створення Національної гвардії Президент України Володимир Зеленський присвоїв старшому солдату НГУ Олександрі Вирві-Давиденко найвище державне звання — Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
Олександра Давиденко — колишня теле— та радіожурналістка, яка працювала на «Суспільному». До лав війська вона приєдналася ще у 2020 році. Службу розпочала у Запорізькій військовій частині 3033 Національної гвардії України, а з 2024 року продовжує виконувати бойові завдання у складі батальйону «Свобода», що тримає оборону на Донецькому напрямку. Вона стала першою жінкою в історії Національної гвардії України, яка удостоєна звання Героя України. Як повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, напередодні професійного свята державні нагороди отримали понад 17 тисяч гвардійців.
— Серед них 14 військових відзначені найвищим званням — Героя України. Ми пишаємося кожною і кожним, хто став на захист країни. І з болем згадуємо тих, хто віддав за нашу свободу найдорожче. 67 гвардійців за час повномасштабного вторгнення, на жаль, отримали звання Героя України посмертно, — зазначив Клименко.
Олександра Давиденко у 2020 році добровільно приєдналася до НГУ. Разом із побратимами вона виконувала бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, стримуючи просування російських військ і завдаючи противнику значних втрат.
Вона брала участь у запеклих боях на Донеччині — в районах населених пунктів Спірне, Івано-Дар’ївка, Никанорівка, Затишок і Білицьке. За час служби здійснила близько 45 штурмових операцій у напрямку позицій російських підрозділів. У ході боїв особисто знищила три одиниці ворожої техніки, понад 30 безпілотників і близько взводу окупантів.
У березні 2025 року під час важкого бою вона самотужки евакуювала пораненого побратима до укриття та надала йому допомогу. Коли один із загарбників спробував прорватися до траншей, вступила з ним у ближній бій і знищила його.
Після удару FPV-дрона вибухова хвиля засипала вхід до бліндажа, де перебували поранені військові. Попри власне поранення, гвардійка прийшла до тями, самостійно відкопала побратима з-під завалів і надала йому домедичну допомогу.
Уночі російська штурмова група знову атакувала позицію. Побачивши зруйнований бліндаж, окупанти запропонували українським бійцям здатися, однак отримали категоричну відмову.
Попри поранення і контузію, Олександра Давиденко вибралася із зруйнованого укриття, вступила в бій із переважаючими силами противника, знищила одного окупанта, ще одного ліквідувала гранатою та поранила двох. Після цього вона повернулася до бліндажа й під обстрілом вивела двох поранених побратимів на запасну позицію, врятувавши їм життя.
Упродовж 2025 року гвардійка неодноразово брала участь у боях на Покровському напрямку.
Під час одного зі штурмів у серпні вона прицільним кулеметним вогнем знищила сімох окупантів, а з ручного протитанкового гранатомета — броньований автомобіль противника разом з екіпажем.
У подальших боях вона продовжувала стримувати атаки ворога, знищуючи штурмові групи, кулеметні розрахунки та укриття противника. Навіть після отриманих поранень і акубаротравми не залишила позицію та відмовилася від евакуації.
