Володимир Мулява, засновник Вінницького Руху.

Проживає у Києві. Слава Богу він живий. Відійшли у вічність його соратники. Вічна їм пам’ять. А тих хто живий, ми маємо завжди пам’ятати на цінувати

Отож, бажаємо йому многая літа. В цьому році, 12 вересня він відзначатиме 81 річницю свого життя.

Як повідомив голова Вінницької міської організації Народного Руху  України Михайло Сіранчук, крайній раз Володимир Мулява приїздив до Вінниці 22-26 серпня 2016 року. Коли Україна відзначала 25 річчя незалежності. Тоді керівництво Віницької КО НРУ звернулось до чиновників Вінницької ОДА та Вінницької облради ( і ті погодилися) із проханням запросити на урочисті заходи Володимира Муляву і вручити йому Почесну грамоту. Він чекав на це запрошення, приїхавши до Вінниці, навіть перед початком урочистостей до останньої хвилини. Але Володимира Муляву так і не запросили на урочисті заходи.

Це свідчення того, що досьогодні в нашій країні та області ті, хто прикладав неймовірні зусилля, щоб Україна стала незалежною – не достойно шануються та згадуються під час урочистостей. А нагороди та відзнаки, зачасту, отримують приближені до влади люди. Тані нарікання звучать від воїнів АТО, волонтерів, громадських активістів.

Тому комісія з питань свободи слова Вінницької облради  на останньому засіданні порушила питання перед облрадою, облдержадміністрацією, щоб кандидатури, які подаются на нагородження орденами та медалями, на присвоєння почесних звань та відзнак, широко обговорювались серед громадськості.

Для довідки

Володимир Савелійович Мулява (12 вересня 1937, Кіровоградська область) — український військовик та науковець. Генерал-майор.Кандидат філософських наук. Почесний гетьман Українського козацтва (з 1998); Гетьман — духовний батько Українського козацтва; член Української всесвітньої координаційної ради; член президії Товариства «Україна-Світ».

Народився 12 вересня 1937 року на Кіровоградщині. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка, юридичний-економічний факультет, економіст, філософ, соціолог, психолог; аспірантуру катедри філософії Київського університету ім. Т. Шевченка.

Народний депутат України[1] 2 скликання з 03.1994 (1-й тур) до 04.1998, Калуський виборчий округ N 197, Івано-Франківської області, висунутий виборцями. Член Комітету з питань оборони і державної безпеки. Член ґрупи «Конституційний центр» (до цього — член групи «Державність», координатор).

Працював доцентом кафедри філософії Вінницького педагогічного інституту. За докторську дисертацію «Людина в індивіді: національне як реалізація людського роду в індивіді» переслідувався, звинувачувався в «українському буржуазному націоналізмі», був 7 місяців безробітний. Організатор і президент в місті Вінниця міжобласного філософського дискусійного клубу «Істина» (1988 — на його основі створений Народний фронт України). Був головою Вінницької крайової ради Руху, головою Подільського руху.

• З 09.1989 — заступник голови секретаріату, з 10.1990 — заступник голови Ради колегій НРУ. Голова оргкомітету 1-го з’їзду Спілки офіцерів України.
• 12.1991-11.1993 — начальник соціально-психологічної служби, член колегії Міністерства оборони України.
• 11.1993-07.1995 — помічник Міністра оборони у зв’язках з громадськими організаціями, партіями і рухами.
• 10.1992-1998 — гетьман Українського козацтва.

Нагороди та відзнаки

• Орден Св. рівноапостол. князя Володимира Великого (1998, УПЦ КП).
• Ордени «Хрест Українського козацтва (з мечами)», Золотий хрест за особливі заслуги, Золотий хрест з тризубом (ОбВУ). Бронзова і Золота Шевченківські медалі (СВУ),
• Офіцерський хрест з мечами (СОУ).
• Хрест Союзу українських вояків у Канаді.
• Орден «За заслуги» III ступеня (12.1999).
• Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи (лютий 2010).

Сергій Годун