Бершадський медичний коледж почало лихоманити ще два роки тому. Тоді навчальний заклад впритул наблизився до межі виживання, і питання про його реорганізацію постало на перший план.

У відчаї колектив почав шукати причини такого становища. Тоді, у березні минулого року, редакція отримала відкритого листа, де у всіх бідах звинуватили директора коледжу Катерину Онищенко. У листі зокрема йшлося:

«Восени минулого року на веб-сайті Вінницької обласної ради було висвітлено проект рішення, яким пропонувалось припинити діяльність Бершадського медичного коледжу.

Таке рішення стало наслідком неефективної діяльності медичного коледжу під керівництвом директора Оніщенко К.М. Під керівництвом директора щорічно зменшувалась кількість студентів і не проводилась належна організаційна робота щодо набору студентів на контрактну форму навчання, здійснювалось неефективне використання бюджетних коштів, про що свідчать акти перевірок відповідних контролюючих органів.

Під час зустрічей з керівниками райдержадміністрації та районної ради зазначалось, що для подальшого повноцінного функціонування коледжу керівнику спільно з колективом треба активно та наполегливо працювати над збільшенням кількості вступників, якістю надання освітніх послуг. Проте на сьогоднішній день, незважаючи на всі зусилля колективу щодо збереження навчального закладу, директор коледжу не докладає жодних зусиль для покращення становища закладу, немає жодних зрушень щодо покращення фінансово-матеріальної бази.

Трудовим колективом Бершадського медичного коледжу проведено загальні збори – за результатом яких висунуто недовіру керівнику закладу через бездіяльність та невідповідне виконання своїх службових обов’язків, зазначених у Статуті коледжу. Згідно з рішенням зборів трудового колективу подання про дострокове звільнення директора коледжу Оніщенко К. М. направлено до Вінницької обласної ради та департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА».

Цей лист здійняв у соціальних мережах цілий шквал обговорення! Причому, думки розділилися. Якщо одні вимагали збереження навчального закладу за будь-яку ціну, навіть за тієї умови, що там при вступі нібито «беруть по 2 тисячі доларів», то інші просили не ганьбити директора та викладачів і елементарно вчити, а не купувати дипломи…

До цього часу протистояння прихильників реорганізації та її противників загострилося до краю. Чиновники придумали вихід і винесли його на розгляд депутатів: аби коледж «вижив», об’єднати його з Вінницьким медичним коледжем.

Директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Людмила Грабович з усіх сил намагалася пояснити депутатам, що такий вихід справді стане рятівним для навчального закладу.

– Бюджет у порівнянні з минулим роком збільшений на 22 відсотки. Між тим, з кожним роком у Бершадському медичному коледжі зменшується кількість студентів. Якщо у 2014 році там був 431 студент, то на кінець цього року — 271 студент, — розповіла вона. — Вартість навчання там найнижча — 14,5 тисячі на рік. Але навіть за таких умов медколедж не набирає дітей на навчання. А місцева влада все ще тільки планує виділити на заклад гроші. Коледж занедбаний. Ну можна було б хоча б паркан підправити тут! З минулого року року скорочується кількість педагогів. Вже виникли проблеми зі спецфондом. Борг складає до 100 тисяч гривень.

Тому вони не можуть виплатити оздоровчі педагогам. А далі — більше: Міністерство освіти заборонило коледжу набирати бюджетників, а скільки контрактників за таких умов вони зможуть набрати, я не знаю. Тому у нас є така пропозиція: для того, щоб коледж не перестав існувати, приєднати його до Вінницького медичного коледжу, тому що з таким станом вже на наступний рік коледж не отримає ліцензію, не акредитується за новими вимогами Міністерства освіти. А є діти 2-3-4 курсів, котрим треба видати дипломи державного зразка. Якщо не буде акредитації та ліцензії, ніхто дипломів не отримає.

Наша комісія була у медичному коледжі разом з представниками депутатського корпусу. Тричі в нас були наради, на котрих були присутні голова районної ради, голова райдержадміністрації, представники колективу, керівник медичної профспілки області. На останній нараді ми дійшли до такої згоди. Якщо рішення не буде прийняте, то більше його виносити на сесію не будемо, але потім депутати нехай самі думають, що з цим робити, бо коледж не зможе фінансово існувати. Що стосується керівника коледжу, то його не призначає департамент охорони здоров’я. Навчальним закладом керують обидва міністерства. За вимогами МОН колектив обирає директора, а з ними тільки погоджують. На початку року ми зібрали по всіх медичних закладах потребу в медичних працівниках на три наступні роки. Так от, Бершадська лікарня подала 2 місця на цей рік, на наступний 1 і на 2020 — 3. А в нас — 5 медичних коледжів. Так що серйозні проблеми в нас ще попереду.

– Конкретних пропозицій не було напрацьовано, — сказав голова районної ради Михайло Бурлака, котрий виступає проти реорганізації. — Ми звернулися до обласної ради, щоб залишити коледж на 2018 рік у такому юридичному статусі, як він є, і дозволити набір студентів на контрактній та бюджетній основі. На жаль, набір на бюджет був «похований» департаментом охорони здоров’я облдержадміністрації. Питання непросте, тому просимо створити робочу групу, вивчити можливість реорганізації цього закладу. У нашому районі 58 тисяч мешканців, тому студентів для коледжу не бракуватиме, бо ми межуємо з іншими областями.

Вислухавши дві позиції, депутати вирішили не об’єднувати обидва медколеджі і залишити все, як є. Як зазначив Владислав Рой, «від нас чекали готового рецепта. Але чому людина, яка очолює медколедж, не звільнена, не має догани, а ми вирішуємо не те, щоб знайти людину, яка підніме медколедж на інший рівень, а приймаємо рішення, щоб його приєднати? Приєднання – це шлях до ліквідації. В цьому переконаний не лише я, але й уся фракція «Батьківщини».

Та одним кавалерійським наскоком вирішити всі проблеми виявилося не під силу навіть численним комісіям та перевіркам. Питання про долю Бершадського медичного коледжу так і зависло у повітрі, і яке майбутнє чекає на цей навчальний заклад — прогнозувати не береться ніхто.