Все насамперед коментується зростанням надходжень до місцевих бюджетів і т.п. Я не буду спростовувати цю думку, тому що інформації про надходження коштів, їх використання, чисельність новоутворених апаратів ОТГ , розмір їх зарплат і премій у вільному доступі немає.
Тому про гроші не буду, а хочу написати про людей.
Нещодавно ми з чоловіком вирішили впорядкувати документ про земельну ділянку розміром 0,19 га, яка належить нам з 1990 року на правах приватної власності в селі Стрільчинці Немирівського району і була надана нам для ведення особистого селянського господарства.
Тривалий час ми вирощували на ній овочі для потреб сім”ї, з моменту переїзду в інше місто нами ділянка не використовувалась.
Село з 2016 року ввійшло до Немирівської ОТГ.
Державний акт за N1 по с.Стрільчинці був виданий нам в 1995 році, але він не мав кадастрового номеру. В усьому світі приватна власність недоторкана, але наші законодавці «пішли іншим шляхом». Ви хочете внести свою ділянку до електронного реєстру ?Будь – ласка, але перевіримо чи вона не перемістилась на інший берег Південного Бугу, знову переміряємо, знову шукайте сусідів , а ще змінилась адреса- провулок декомунізували і т.п.
За відповідними технічними документами звернулись до спеціаліста з питань землеустрою, а все решта, звичайно, – до прозорого офісу ОТГ. Почали з довідки, що ділянка є і знаходиться за відповідною адресою. Тут все і почалось… Офіс є, а документів із Стрільчинецької сільської ради немає. Поїхали до села. Немає нічого і нікого. Години роботи в приміщенні бувшої сільської Ради не вказані, як і термін прийому громадян старостою села. Староста зустрічі уникає і «нічого не знає».
Почались пошуки сусідів для погодження меж. Пройшли роки і в центрі села, за 500 м від сільської ради стоять пусті будинки, померли власники. Цікавимось у старости хто були ці люди, хто спадкоємці, подивіться в облікових книжках. Нічого немає.
Не буду втомлювати деталями, ми зібрали потрібну нам інформацію, поспілкувались з багатьма людьми, зустріли тих, хто пам’ятав нас, почули багато цікавого. Село покинуте всіма. На місці нічого не вирішується. Немає, сільської ради, пошта на межі закриття, ніяких виїзних прийомів громадян на місці ніхто не проводить. Люди здивовані тим, що водогін, який будується в селі слід оплатити їм самим та ще вдвічі дорожче заплатити за відповідні технічні матеріали та роботи.
Завдяки наполегливості ми отримали витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що нам належала. Для цього ми тричі їздили в село (за 15 км), п’ять разів звертались в офіс Немирівської ОТГ до заступників та голови.
Цього всього можна було б уникнути, якби чітко були розписані і зафіксовані відповідними документами повноваження старости села. Положення про старосту села, яке мало б бути затверджено в ОТГ за вимогою Закону, ні в селі, ні у виконкомі ми не побачили, а законодавці лише внесли проект Закону на розгляд Верховної Ради України.
Можливо вірно поступають мешканці 126 районів України, як інформував громадськість віце-прем’єр Зубко Г.Г., що не утворюють цих ОТГ?
Для мене так і немає відповіді на ці питання…
Л. Ладуба
