Ніколи не сподівалася, що колись ситуація дійде до краю, і я буду змушена звертатися до газети. Бо мовчати більше немає сил.
Багато років у Липовці функціонує обласна лікарня відновного лікування дітей, або, як її називають — водолікарня. Оскільки в мене народилася дитина з проблемами опорно-рухової системи, то вже з піврічного віку нам доводиться щороку проходити оздоровлення там. Про персонал лікарні — тільки теплі, щирі слова вдячності хочеться сказати за те, що поставили мою Софійку на ноги. Враховуючи їхні зарплати — це подвиг. Оскільки у Софії інвалідність (S-подібний сколіоз грудно-поперекового відділу хребта ІІІ ст.), ми знову отримали безкоштовну путівку з 24 червня по 15 липня.
Проблеми почалися вже з поселення. Ми були не останні у черзі, але нам сказали, що місць для проживання вже не вистачає. Кудись зателефонували і сказали: «Оскільки ви будете ходити після процедур додому, бо живете у Липовці, то можете розміститися на дивані у «битовці». Я погодилася. Між процедурами та басейном у нас залишалося хвилин 30-40, тому коли дитина дуже втомлюється, є можливість відпочити. Їй 7 років, у неї є обідній сон, я знімаю корсет, аби вона могла відпочити, масажую спинку. Наступного дня, коли ми тільки-но присіли на диван у «битовці», за нами забігла медсестра і сказала, що тут не можна сидіти. Хіба що у холі. Я звернулася до головного лікаря. Вона відповіла: «Вам поставлять ліжко, але ви самі винні, що погодилися на таке». Втулили ліжко так, що до нього не добратися, і ми щоразу їздили додому. Але наприкінці лікування були змушені залишитися. І знову наразилися на гнів медсестри, бо, виявляється, я взагалі не маю права навіть прилягти біля дитини. Мене це обурило! Головного лікаря Людмилу Стецюк я відшукала у басейні, вона спостерігала, як купаються її онуки (до речі, таке було щодня). Вона сказала, що я маю оплатити друге ліжко або не бути біля дитини. І додала, що подбає, аби ми ніколи не отримали сюди безкоштовної путівки. Неприємно було таке чути. Щоб хоч якось переключити думки, я почала знімати на відео, як плаває Софія, а головний лікар чомусь подумала, що я фіксую її онуків, і дуже розлютилася. Почала кричати «Дебілам більше путівок не продавати!» Це вже потім я дізналася, що за їхнє оздоровлення вона не платить, на відміну від інших працівників лікарні, котрі теж водять дітей у басейн. Так, моя Софійка, може, не дуже слухняна, бо ми її жаліємо, але вона закінчила перший клас, ніхто й ніколи не має права чіпляти їй такі діагнози!
Головному лікарю хочу поставити кілька запитань:
– На підставі якого закону в масажному кабінеті та кабінеті ЛФК встановили камери спостереження? Люди не можуть спокійно роздягнутися! Це що — режимний об’єкт?
– Чому в інших таких закладах озокиріт і грязі — безкоштовно, а у вас я маю оплатити 3 процедури (благодійний внесок 210 грн.), а приймати, скільки призначають?
– Чому, якщо додати до простої ванни 5-10 г бішофіту, вона вже коштує 34 гривні? Що це за «золотий» бішофіт?
– Чому в інших закладах призначають по 8-10 процедур, а у вашому — максимум 6?
– Через півроку ми знову прийдемо сюди на оздоровлення, і так — ще 10 років. Бачу, що з кожним роком послуги тільки гіршають, хоча мало б бути навпаки. Але люди більше мовчати не будуть!
Людмила Дмитрук
Липовець
Головний лікар закладу Людмила Стецюк прокоментувала ситуацію так: «Соня Дмитрук лікується в нас вже не перший рік. Цього року в дитячому відділенні у нас ремонтні роботи, тому відбулося «перенаселення» палат. І цю маму з дитиною поселили тимчасово у «битовку» реабілітаційного відділення, у дитяче відділення мам не ложать. Ця мама собі дозволяла кричати на персонал, а потім почала скаржитися мені, що її розмістили в «битовку». Ми перевели її до палати, де було ще двоє дітей без мам. Вона їх виганяє на коридор, бо зранку вона на базарі торгує м’ясом, а потім, відбувши з донькою процедури, з 11 години разом з донею відпочиває.
У басейні їй кілька разів робили зауваження, щоб вона слідкувала за дитиною. Та одного разу вона прибігла до мене з криком, що нібито наша няня побила її дитину. Виявилося, що такого насправді не було. Вже інші мами почали її заспокоювати. Звичайно, я їй сказала, що якщо їй не подобається тут, то ми вас більше не приймемо. Відносно онуків. Вони чотири рази там купалися. І не тільки вони, а й інші діти наших співробітників. Все згідно з колективною угодою. Так, у нас встановлені камери спостереження. І вони нам дуже допомагають, бо іноді виникають питання до персоналу, чи в повному обсязі була відпущена та чи інша процедура. А одного разу побилися дві мами, і через відеозапис ми з’ясували, через що це сталося. Відносно ванн, скажу: у нас своя свердловина з радоновою водою. Якщо до неї додають інші компоненти, то за це треба доплачувати. Але це все — згідно з тарифами, затвердженими обласною радою. На жаль, у нас не все покривається бюджетом. Ми розуміємо, що далеко не всі мами можуть оплатити повний курс процедур, тому пропонуємо благодійними внесками оплатити 3 процедури На жаль, кожній мамі не вгодиш.
