Знаменита місцева коровайниця Олена Францівна Дручинська не тільки пече короваї для урочистих подій, але й щедро ділиться своїм досвідом з усіма, хто хоче опанувати цю святу справу. За фахом вона вчитель, викладає математику та інформатику, працює заступником директора Соколівської школи. Олена Францівна — досвідчена господиня, щаслива у шлюбі, разом з чоловіком Сергієм виховали доньку Наталю і сина Сашу, зараз радіють маленькому онукові Матвію.

– Коли я вийшла заміж, мене почали брати за коровайницю на весілля. Спочатку просто допомагала, а далі сама почала пекти, — розповідала Олена Францівна Дручинська. — Зазвичай дуже рано, о 6-й ранку, розчиняємо опару для короваїв. Дві жінки — все треба робити в парі, щоб молодята все життя тримались пари! — замішують пряжене молоко, дріжджі, цукор і борошно у вигляді густої сметани. Опара деякий час стоїть у теплі, бродить. Потім підбиваємо і вимішуємо тісто, додаємо домашні яйця з цукром, ванільний цукор, мед, горілку… Щоб гарно вимісити тісто, робимо це вчотирьох. Є кілька народних прикмет, яких ми дотримуємось, виробляючи коровай: чисто вмиваємось, вдягаємось, співаємо обрядові пісні, бажаємо молодятам здоров’я, гарних діточок, щасливої долі.

Спочатку викладаємо у форму підошву, потім робимо обод. На тісто посередині мами молодят кладуть гроші, на ці гроші ставимо центральну квітку. На весіллі її вирізають разом з грішми для наречених. Всі квіточки, листочки, колоски, ягідки, що прикрашають верх, обов’язково мають бути парними.