«Доброго дня, шановна редакціє! Мені 76 років, 27 листопада цього року буде 77. Я інвалід другої групи. Декілька років тому із чоловіком переїхали до села Порик.

Я завжди сумлінно сплачувала за електроенергію. Але коли останнім часом дивилась платіжки, то звідкісь взявся борг. Щомісяця близько 200-300 гривень. Я не розуміла, що це, тому лише платила за ту електроенергію, яку спожила. Але борг не зникав. Тож звернулась до районних електромереж, аби вони мені пояснили, що це таке. Там мені лише сказали, що це борг, що виник після мого померлого чоловіка, і що я маю тепер його сплачувати… Написали мені попередження, почали вимагати, щоб я розписалась. Кричали на мене, поводились грубо… Я відмовилась будь-що підписувати. Мені тицьнули в руки цей папір і випровадили…

А 31 липня енергетики на вишці відключили мені світло… Потік холодильник. Як жити без електрики у наш час? Я зверталась й до представників влади, але один дуже поважний чиновник лише посміявся над моєю бідою…

Вже більше двох тижнів у темряві. Що далі? І звідки взявся борг у вже померлої людини? Звідки взагалі взявся цей борг? І як мені його сплатити за мізерну пенсію?

З повагою, Марія
Полікарпівна Борівська»

Коментар Яни Бабюк, інженера-керівника по роботі з побутовими споживачами Хміль­ницьких електромереж:

– Жінка проживала за даною адресою разом із чоловіком. Як учасник війни чоловік користувався пільгами та, відповідно, сплачував за електроенергію за низькою ціною. У 2016 році чоловік помер. Після його смерті дружина ще деякий час користувалась його пільгою. Втім, на жаль, вона не сповістила про це управління праці та соціального захисту населення району. Тож коли про смерть чоловіка стало відомо нам від органів соцзахисту, ми зробили перерахунок і нарахували вже іншу вартість електроенергії. Звідти виник й борг. Дійсно, нашими працівниками було проведене відключення.

Ми пропонували даній громадянці укласти угоду про реструктуризацію боргу — розбити його на декілька місяців. Але вона відмовилась.