Це маленьке деревце — яблуня сорту Симиренко, висотою трохи більше метра. Дивно було, що вона так рано надумала родити.  У травні на ній зав’язалось кілька яблучок, і до серпня вони  налились стиглістю.

Втім, ще більшим було здивування, коли у липні  яблунька зацвіла вдруге. І липневі квітки не просто перецвіли і осипались, а дали повноцінну зав’язь.

І вже зовсім неймовірним  видається третє білосніжне цвітіння на тендітних гілочках за одне літо. Тож 20 серпня на молодій яблуньці  одночасно дозрівали плоди, грілась на сонці молода зав’язь,  а верхівку деревця прикрашали білі квіти. Одним словом, яблунька — на “три сезона”!

Запашне цвітіння поруч із соковитими плодами… Звичайно, це аномалія. Але, погодьтесь, те, що сталось з колись помірним і лагідним українським кліматом, теж важко назвати нормою. Цьогорічне літо у Вінниці  взагалі нагадує тропіки – спека і висока вологість. У серпні знову зацвіли не тільки яблуні, але й вишні. А ще каштани на багатьох вінницьких вулицях викидають білі свічі квіток.

Ігор Дідур, декан агрономічного факультету ВНАУ, пояснив, що обмануті серпневою спекою і вологістю рослини сприймають кінець літа за весну й починають невчасно цвісти. В останні роки це стало часто повторюватись і, отже, вимагає наукового дослідження.

– Повторне цвітіння на яблунях, вишнях виснажує плодові  дерева, такі квітки треба обривати! – наголосив Микола Неїлик, кандидат сільськогосподарських наук. – Коли після дощів стає дуже тепло — для рослин це стрес, у них починають розкриватись квіткові бруньки, які мали б зацвісти наступного року. Проте надворі ще триває літо, і вони розкриваються достроково. Через аномальні виклики погоди дерева швидше проходять стадію яровизації і дають повторне цвітіння.

Народні повір’я не обійшли увагою це явище. Наприклад, старші люди розповідали, що перед війною, влітку 1940-го, теж повторно цвіли яблуні, а восени було дуже багато грибів. Тож люди  сприймали ці прикмети як негатив.  Хоча по-іншому кажуть, що повторне цвітіння молодих дерев у садку — це до добра у домі.