Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.
Михайло Луць
Жителі Нетішина провели в останню земну дорогу молодшого лейтенанта Михайла Луця.
Він народився 19 листопада 1985 року. Зростав у Нетішині. Вступив до Національного університету «Острозька академія». Працював у центрі надання адміністративних послуг у Нетішині. Із 2018 року працював за кордоном. Шість років був менеджером на станції технічного обслуговування автомобілів.
У грудні 2024 року його призвали на військову службу. Після п’яти місяців навчання Михайла направили на Донеччину. Був тричі поранений. Після лікування і реабілітації захисник знову повертався до своїх побратимів і продовжував виконувати бойові завдання.
Герой загинув 10 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області.
Михайлу навіки залишиться 40 років.
Олександр Колісник
Кам’янець-Подільська громада провела у засвіти захисника Олександра Колісника.
Близько двох років він вважався зниклим безвісти. Герой загинув 11 серпня 2024 року.
Воїну навіки залишиться 36.
Віталій Гнап
У Хмельницькому провели в останню земну дорогу захисника Віталія Гнапа.
Віталій боронив країну ще за часів АТО. З початком повномасштабного вторгнення знову пішов добровольцем до війська. За службу чоловік був нагороджений «Золотим хрестом». Після кількох контузій його перевели до 106-ї окремої бригади територіальної оборони, де він також отримав «Залізний хрест».
Воїн загинув 17 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Віталію Гнапу назавжди залишилося 46 років.
Ярослав Бишук
Теофіпольську громаду сколихнула гірка звістка про втрату захисника Ярослава Бишука.
Ярослав народився 1997 року у селі Медисівка Теофіпольської громади.
Із 26 жовтня 2025 року він вважався зниклим безвісти.
Тепер стало відомо, що військовий загинув.
Сергій Буга
Деражнянська міська рада повідомила про загибель старшого сержанта Сергія Буги.
Він загинув 15 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Могриця Сумського району Сумської області.
Віктор Шаюк
Понінківська громада отримала страшну звістку про втрату молодшого сержанта Віктора Шаюка, 1991 року народження.
Віктор служив командиром відділення — командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів.
Захисник загинув 2 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Оріхів Запорізької області.
Військовому було 35 років.
Сергій Макутра
У Хмельницькому попрощалися із Сергієм Макутрою.
Він народився 30 липня 1973 року. Служив у 106-ій окремій бригаді територіальної оборони.
Загинув 4 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання у Конотопському районі на Сумщині.
Йому навіки залишиться 53.
Володимир Подолін
У Хмельницькому попрощалися Володимиром Подоліним.
Він служив у 68-ій окремій єгерській бригаді Олекси Довбуша.
Майже рік вважався зниклим безвісти. Загибель підтвердила ДНК-експертиза. Воїн загинув 28 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.
Йому навіки 40 років.
Дмитро Шикер
Підтвердилася загибель жителя села Антонівка Плужненської громади Дмитра Шикера.
Він народився 1989 року. Дмитра мобілізували 15 серпня 2023 року, служив солдатом-кулеметником.
Понад два роки вважався зниклим безвісти. Захисник поліг у бою 20 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.
Михайло Буймистр
Деражнянська громада провела в останню дорогу захисника Михайла Буймистра. Він загинув 17 серпня 2026 року поблизу населеного пункту Вовківка Шосткинського району Сумської області.
Воїну навіки залишиться 32 роки.
Олександр Дзюба
«На щиті» повернувся житель села Паньківці Старосинявської громади Олександр Дзюба. Захисник народився 30 травня 1975 року. Вступив до Голосківського професійно-технічного училища, згодом перевівся до Пилявського ПТУ, навчався на водія, тракториста-машиніста.
Олександра мобілізували 1 листопада 2024 року. Служив радіотелефоністом 33-ї бригади, 3-го мінометного взводу, 4-ї мінометної батареї, 2-го механізованого батальйону.
Понад півтора року він вважався зниклим безвісти. Загибель підтвердила ДНК-експертиза. Захисник загинув 1 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Дачне Покровського району Донецької області.
Андрій Козінський
Понінківська територіальна громада провела в останню земну дорогу свого земляка Андрія Козінського. Він народився 13 грудня 1983 року, а
загинув 11 вересня 2026-го. У пам’яті земляків Андрій назавжди залишиться 42-річним.
Олександр Коваль
У Хмельницькому попрощалися із військовослужбовцем Олександром Ковалем. Він народився 08.10.1977 року.
Долучився до війська у лютому 2026 року. Служив у 127-й окремій важкій механізованій бригаді, виконував бойові завдання на Харківському напрямку.
Олександр Коваль помер 4 вересня 2026 року під час проходження військової служби на Харківщині.
Йому навіки 48 років.
Олексій Ротко
У Хмельницькому в останню дорогу провели Олексія Ротка.
Він народився 24.10.1985 року.
Уперше став на захист України у 2014 році. Згодом його комісували, однак після початку повномасштабного вторгнення він знову повернувся до війська – у 2022 році Олексій Ротко доєднався до лав Збройних сил України. Служив у 3-й окремій важкій механізованій Залізній бригаді.
Пів року вважався зниклим безвісти. Загибель підтвердила ДНК-експертиза. Олексій Ротко загинув 13 березня 2026 року під час виконання бойового поблизу населеного пункту Рогозянка Харківської області.
Йому навіки 40 років.
Олег Анфілатов
У Шепетівці провели в останню дорогу 47-річного Олега Анфілатова.
Захисник народився 13 липня 1979 року в Шепетівці. Вступив до Шепетівського професійного училища, де здобув спеціальність електрогазозварювальника. 12 лютого 2026 року Олега мобілізували. Після підготовки на Рівненщині був направлений на бойові позиції. Виконував завдання на Сумському та Херсонському напрямках. Спочатку служив оператором безпілотних літальних апаратів, а згодом опанував спеціальність оператора-сапера.
4 вересня 2026 року захиснику стало зле під час перебування на позиції. Його доставили до Миколаївської обласної клінічної лікарні. 5 вересня 2026 року Олег Анфілатов помер у медзакладі внаслідок гострого інфаркту міокарда.
Йому назавжди 47 років.
Олександр Сардак
У Хмельницькій громаді попрощалися із молодшим сержантом Олександром Сардаком.
Олександр загинув 5 вересня 2026 року в стрілецькому бою поблизу населеного пункту Охримівка Харківської області.
Йому навіки 35 років.
Віталій Плюта
У Хмельницькому попрощались із військовим Віталієм Плютою.
Віталій захищав країну в часи АТО/ООС. А до початку повномасштабної війни розвозив ліки по аптеках. На початку вторгнення його мобілізували. Виконував завдання на Куп’янському напрямку. Віталій був механіком-водієм. Він неодноразово вивозив машини та екіпаж з-під обстрілів.
Пів року вважався зниклим безвісти. Загибель підтвердила ДНК-експертиза. Віталій Плюта загинув 13 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.
Йому навіки 52 роки.
Юрій Середа
Ізяславська громада провела в останню путь свого земляка Юрія Середу.
Він був водієм мінометного взводу. Вважався безвісти зниклим. Його загибель нещодавно підтвердила ДНК-експертиза. Юрій загинув 30 листопада 2023 року на Запорізькому напрямку.
Захиснику назавжди 43.
Юрій Якошевський
Шепетівка проводжатиме в останню земну дорогу воїна Юрія Якошевського.
Юрій народився 18 квітня 1985 року. На війні був помічником гранатометника стрілецького відділення.
Довгий час воїн вважався зниклим безвісти. Він загинув 16 травня 2025 року на Бахмутському напрямку в Донецькій області.
Андрій Свинар
Полонська громада провела в останню земну дорогу свого земляка Андрія Свинара.
Він народився 29 вересня 1998 року в селі Юровщина. Військовослужбовець ніс службу на посаді механіка взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.
23 серпня 2026 року життя воїна обірвалося внаслідок бойових дій поблизу населеного пункту Лужок Харківської області.
Йому назавжди 27 років.
Микола Венедіктов
У селі Іванівка Славутської громади попрощалися із земляком Миколою Венедіктовим.
Микола народився 13 червня 1972 року в селі Іванівка колишнього Славутського району. Здобув професію тракториста у Понінці. До мобілізації працював охоронником у рідній Іванівці.
3 лютого 2026 року Микола був мобілізований до лав Збройних сил України. Військову службу ніс на посаді водія стрілецького відділення батальйону ТРО військової частини А7034.
Життя захисника обірвалося 6 вересня 2026 року поблизу населеного пункту Красне Конотопського району Сумської області.
Іван Гулко
У Волочиській громаді провели в останню земну дорогу захисника Івана Гулка.
Він народився 22 червня 1984 року в селі Пальчинці на Тернопільщині.
27 лютого 2022 року Іван добровільно став до лав Збройних сил України. Боронив країну на Херсонському, Миколаївському, Запорізькому, Дніпропетровському та Донецькому напрямках.
За період служби він отримав численні нагороди: медалі «За військову службу Україні» та «За оборону України», відзнаки «За поранення» і «Хрест доблесті», а також нагрудний знак «Золотий хрест».
Серце 42-річного воїна навіки зупинилося 13 вересня 2026 року внаслідок важкого захворювання.
Олег Ростроса
У Старокостянтинівській громаді провели в останню земну дорогу захисника Олега Ростросу.
Герой загинув 17 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вовківка Шосткинського району Сумської області.
Йому навіки залишиться 58.
Андрій Миронов
Кам’янець-Подільська громада провела в останню земну дорогу захисника Андрія Миронова, 10 січня 1993 року народження.
Серце захисника навіки зупинилося 8 вересня 2026 року.
Йому навіки залишиться 33.
Сергій Сташук
Нетішинська громада провела в останню земну дорогу солдата Сергія Сташука.
Він народився 5 грудня 1985 року.
Тривалий час вважався зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що захисник загинув 19 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Йому навіки залишилося 39 років.
Богдан Канєвський
Нетішинська громада провела в останню земну дорогу солдата Богдана Канєвського.
Він народився 24 травня 1998 року. Вступив до Видавничо-поліграфічного інституту КПІ імені Ігоря Сікорського за спеціальністю «Видавництво та поліграфія», де у 2019 році здобув освітній ступінь магістра. Богдан продовжив навчання в аспірантурі та паралельно викладав на кафедрі репрографії.
Життя воїна обірвалося 8 вересня 2026 року під час бойових дій у Донецькій області.
Йому назавжди 28 років.
В’ячеслав Гринчук
У Новоушицькій громаді повідомили про загибель В’ячеслава Гринчука.
Він народився 22 лютого 1972 року в селі Куражин. У квітні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Проходив службу в складі 117-ї окремої важкої механізованої бригади, звання — солдат.
Вважався зниклим безвісти. Загинув під час виконання бойового завдання 5 лютого 2025 року в Покровському районі Донецької області.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився в пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять та слава Героям Хмельниччини!
Поділіться цим дописом, щоб більше людей згадали імена наших захисників.
