Хто такий «Ліхач»
Він служить у 131 окремому розвідувальному батальйоні з 2021 року. Свій військовий шлях розпочав солдатом, а сьогодні командує взводом. Наразі він наш співбесідник.
– Чи обов’язково людині вже до приходу у військо мати серйозну фізичну підготовку?
– Потрапити до Збройних Сил зараз можна, навіть не маючи серйозної фізичної підготовки. Багато чого здобувається вже в процесі. Головне – мати хоча б базове здоров’я для початку.
А далі ми вже передамо досвід, поділимося знаннями та навичками, підтягнемо фізично, навчимо. Головне – бажання людини працювати над собою. Тоді все буде добре.
– Які якості найважливіші саме для розвідника?
– Скритність, розум, кмітливість, мобільність, фізична підготовка, моральна загартованість. І найголовніше – людина має бути вмотивованою. Специфіка нашої роботи відрізняється від підрозділів, які можуть тривалий час залишатися на одному місці. Ми постійно в русі.
– Що б ви сказали цивільним, які поки що не пов’язують себе зі службою?
– Треба розуміти, що час може настати для кожного. Тому готуйтеся вже зараз: займайтеся фізично, загартовуйтеся, стежте за здоров’ям. Краще прийти підготовленим, ніж починати все з нуля тоді, коли часу на це вже майже немає.
– Наскільки сьогодні для військового важливо розбиратися в нових технологіях?
– Це дуже актуально. Війна постійно змінюється, модернізується, з’являється щось нове. За всім цим потрібно стежити, підлаштовуватися, розвиватися разом із технологіями та йти в ногу з тим, що відбувається на полі бою.
Якщо ти не розумієш обстановку, не знаєш, які технології зараз використовуються і як вони працюють, наслідки можуть бути дуже серйозними – поранення або загибель.
Зараз є дрони, тепловізійні засоби, прилади нічного бачення. Усе це значно підвищує можливості виявлення. Тому треба розуміти, коли, де, як і з ким рухатися.
– Наскільки важливе спорядження і правильний розподіл навантаження в групі?
– Рюкзаки можуть бути забиті повністю. Зараз часто працюємо малими групами, тому кожному доводиться нести багато.
Навантаження розподіляємо з урахуванням фізичної підготовки людини, її віку, ролі в групі – хто йде першим, хто замикає. Усе продумується й упаковується так, щоб врахувати можливості кожного.
Окрема увага – боєкомплекту. Логіка проста: що більше необхідного боєкомплекту має група, то більше можливостей у неї під час непередбачуваної ситуації. Але водночас не можна забувати і про базові речі – наприклад, про їжу.
– Що для вас означає бути командиром?
– Я прийшов у ЗСУ солдатом, пройшов не одну “гарячу точку”, а зараз я командир взводу. Для мене командир – це той, хто веде за собою особовий склад. Він сам має йти попереду.
Люди це бачать. Вони тягнуться, ростуть, набираються досвіду. І з часом самі стають командирами.
– На результат більше впливають підготовка, характер чи везіння?
– Характер і фарт теж впливають на результат. Але підготовка має бути на максимальному рівні. Якщо ти не володієш необхідними навичками, то один фарт тебе не врятує. Результат дає сукупність багатьох моментів: підготовка, досвід, знання, дисципліна і правильно підібрана команда.
Історія «Ліхача» – це шлях воїна, в якому головними залишаються постійне навчання, готовність адаптуватися та відповідальність за людей поруч.
Дивіться повне інтерв’ю на сторінках батальйону в соціальних мережах.
https://131orb.mil.gov.ua/#contacts
Стаття підготовлена групою комунікацій 131 ОРБ
