У Вінниці зібрали бібліотекарів з усієї області, щоб привітати їх із професійним святом. Цього року зустріч відбулася під особливо символічним гаслом — «Бібліотека — місце сили, простір свободи».
«Під таким гаслом пройшов цей воєнний рік», — наголосила заступниця начальниці Вінницької ОВА Ірина Коцюбівська.
Війна змінила роль бібліотеки. Сьогодні це не лише книжкові фонди й тиша читальних залів. Це місце, де люди зустрічаються, навчаються, отримують інформацію, спілкуються та зберігають культурну пам’ять.
Про значення книги, а також газет і журналів у воєнний час говорив і заступник голови Вінницької обласної ради Ігор Івасюк. Для нього ця тема має й особистий вимір: його дружина Ірина — бібліотекарка, яка багато років очолювала міську центральну бібліотеку. Тож бібліотечну справу в родині Івасюків знають не з чужих слів.
Скорочення бібліотек — питання, яке болить
Окремо на зустрічі порушили одну з найболючіших для бібліотечної спільноти тем — плани скорочення бібліотек і закладів культури.
Начальниця управління культури та креативних індустрій Вінницької ОВА Ольга Дернова зазначила, що рішення депутатів щодо оптимізації бібліотечної мережі, скорочення закладів культури та працівників у них; на її думку та думку багатьох представників громадськості, потребує більш виваженого підходу.
За її словами, посадовці Вінниччини докладатимуть максимум зусиль, аби зберегти бібліотеки, заклали культури та водночас працювати над підвищенням заробітних плат цих працівників.
Це питання особливо важливе для невеликих громад, де бібліотека і клуб часто залишається одним із небагатьох доступних культурних та інформаційних просторів.
І нині перед бібліотекарями фактично стоїть подвійне завдання: з одного боку — адаптуватися до нових реалій війни та цифрової епохи, а з іншого — довести, що бібліотека потрібна громаді не менше, ніж раніше.
Коцюбинський об’єднав книгу і бібліотеку
У рамках урочистої зустрічі відбулося також нагородження лауреатів Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського.
Цьогоріч переможців визначили у п’яти номінаціях:
«Художня проза» — Тетяна Редько за роман-сагу у чотирьох книгах «Журналістка покоління Х»; Вона не тільки письменниця, переможниця «Коронації слова», інших престижних конкурсів, але й журналістка «33-го». Вже десятки років наші читачі мають можливість у кожному номері читати її публікації.
«Поезія» — Сергій Новицький за збірку «За Господнім плечем». Сергій Новицький з перших днів війни в лавах ЗСУ, тому він не тільки талановитий поет, удостоєний численних нагород, але і наш захисник. Навіть на нагородження не зміг прибути з передової.
«Науково-популярна література» — Віктор Василенко за книгу «Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: Ідеї, тексти, постаті». На нагороджені був відсутній .
«Дитяча література» — Ольга Скуловатова за книгу «Щоденник моєї ма». Як зізналась авторка, написати таку цікаву книгу її надихнули троє дітей, які прибули підтримати рідну матір.
«Художній переклад» — Сергій Шевченко за упорядкування та переклад з польської антології «З Україною в серці: Антологія польської поезії». Сергій Шевченко прибув із Києва. Він відомий український поет та перекладач. Наголосив, що польська і українська культура та поезія, як і народи – не розділять ніякі недалекі політики.
В одному просторі цього дня зустрілися ті, хто зберігає книгу, читає її, створює нову літературу та передає її наступним поколінням.
І саме тому бібліотека сьогодні — це значно більше, ніж полиці з книжками.
Це місце, де зберігається пам’ять. Місце, де народжується думка. І простір, у якому свобода починається зі слова.
Андрій Власенко
