Тиждень тому у селі Йосипівка Козятинського району попрощались із 18-річним Миколою Домбровським. Напередодні його із травмами знайшли біля залізничних колій. У лікарні хлопець помер внаслідок політравми. Рідні Миколи впевнені: його збили автомобілем. А щоб замести сліди, кинули під потяг. А тепер із нього роблять ще й суїцидника. Втім, у поліції зовсім іншої думки. У ситуації розбирався наш журналіст.
– Коля був єдиним сином у родині. Мама його працювала в аптеці. Але нещодавно її закрили, трудову книжку не віддають. Батько – інвалід третьої групи, але працює на заводі. Онук був на групі через аутизм легкого ступеня. Втім, був дуже активним та товариським. Якщо у школі хлопець не відзначався успішністю, то був дуже працелюбним. Постійно допомагав мені по господарству, бо вижити на мізерну пенсію вкрай важко. Так сталось, що у дитинстві Колю збили на велосипеді і він дуже злякався. Після того боявся ходити проїжджою частиною, лише узбіччям, — розповідає дідусь загиблого. — 19 серпня Микола, як завжди, допоміг справитись із коровою. Матір його поралась на городі. Коли вона повернулась додому, хлопця не було. Кілька годин його шукали по селу, але результатів не було. Близько 17.00 до нас прийшла медсестра із слідчим та повідомили, що Коля у реанімації. Мовляв, знайшли його у свідомості на залізничному полотні біля станції Кордишівка із травмами. Передню частину стопи ампутували, потрібна була стабілізація стану. Ми мерщій поїхали до Козятинської райлікарні. Мама зайшла до палати і запитала, що сталось і як себе почуваєш. Онук відповів, що нормально. Та раптом лікарі, які побачили допит батьків, заметушились — стали готувати онука до операції, бо начебто йому загрожувала гангрена. Втім, у нас ще тоді виникли сумніви. З наркозу хлопчина так і не вийшов…
Поховали Миколу Домбровського у рідному селі. Після трагедії рідних нині хвилює одне — чому від них приховують правду…
– Знаю, що все сталось близько 14.00. Колю бачили люди на вулиці, він прямував у напрямку школи. За годину його вже знайшли біля колій, що за 12 кілометрів від нашого села. То це з якою швидкістю мав йти онук і для чого це йому? Коля чудово орієнтувався у місцевості і був життєрадісною людиною. Ми вважаємо, що онука ззаду збила машина. Я навіть знайшов слід від гальмівного шляху — близько 20 метрів. Але він вже стирається. Ймовірно, водій був нетверезим, тим паче того дня було свято. Щоб замести сліди злочину, виродки, які здійснили ДТП, відвезли непритомного, але ще живого хлопця на залізничну колію неподалік ст. Кордишівка, – додає дідусь. — Там Коля отримав травму правої ступні та інші травми внаслідок наїзду поїзда. Якби ці нелюди залишили потерпілого на місці аварії, то він залишився б живим. Як мені розповіли знайомі, які працюють у депо, це вже дивно. Чомусь правоохоронці у нашому селі не проводили жодних слідчих дій, не перевіряли інші версії. Значить, прикривають когось із посадовців? І лікарі себе теж дивно повели. Ми вже й не знаємо, що думати. Неодноразово були у районному відділенні поліції, писали заяви, що не згодні із таким трактуванням аварії. Але до цих пір із силовиків ніхто не передзвонив нам. Саме тому ми вимагаємо слідчих провести справедливе та об’єктивне розслідування цієї трагедії. В іншому разі готові до радикальних дій.
У прес-службі обласної поліції ось як прокоментували ситуацію:
– Слідчим відділенням поліції було відкрито кримінальне провадження за ст.276 ККУ – Порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, що спричинило смерть людини. Тілесних ушкоджень, які б свідчили, що це ДТП за участі автомобіля, під час проведення першочергових слідчих дій виявлено не було. Травми, які отримав хлопець, характерні саме для наїзду потяга. Але встановити, який саме то був поїзд, поки що не вдалось. Чекаємо висновку судово-медичного експерта.
Вікторія Снігур
