Йдеться про фальшування довідок непридатності до служби у ЗСУ. Кажуть, вилучено більше 100 справ. Серед підозрюваних — діти та родичі керівників місцевої влади?
Вже тиждень Тростянеччиною штормить. Тема обшуків у директорки лікарні (ЦПМСД) Людмили Скапровської та сімейного лікаря, голови лікарської комісії Катерини Павленко набула величезного резонансу. Мова йде не лише про обшуки, даних осіб підозрюють у фальшуванні висновків щодо працездатних людей, які визнані мало не лежачими і такими, що потребують догляду. Зрозуміло, що за ними, за сфальшованими висновками, мали доглядати чоловіки призовного віку чи сини.
І тому ті отримували відстрочку від служби.
Під час проведених обшуків, за попередньою інформацією, вилучено більше 100 справ, виданих лікарською комісією. Підозрюють, що за це платили до 150000 грн за справу.
– Але у сімейної лікарки нічого не знайшли. Скоріше усього, вона отримувала накази, – діляться пацієнти.
А ось серед справ проходять дуже цікаві особи — наприклад, справа бухгалтера, яка отримала висновки не лише для себе, але й матері, щоб уберегти чоловіка від призову. Кажуть, що є й інші факти — і вони стосуються визнаної непрацездатною невістки керівництва громади. І це для того, щоб син отримав відстрочку від війська.
Ці висновки були дійсні рік до наступного огляду. Деякі — вже повторювались з попередніх років.
– Цікаво, що без представників місцевої влади тут явно не обходилось, бо ж потрібну довідку про обстеження житла та підтвердження висновків мали зробити і соціальні служби. І всі ці сфальшовані висновки також є у справі, – підозрюють оперативники.
Як же це цинічно — представники влади ось так сфальшували своїм родичам відстрочки, а потім йшли і дивились в очі родичам тих, хто віддав життя за Україну. Виголошували фальшиві промови про честь, обов’язок? А що насправді? — обурюються наші читачі.
За коментарем щодо ситуації ми звернулись до депутата Вінницької обласної ради вже третього скликання, по цьому округу Геннадія Мазура:

– Дійсно, ситуація резонансна і ганебна. Дивує той факт, що голова та бухгалтер, як підозрюють, скористалися своїми посадами, щоб отримати такі сфальшовані висновки для своїх рідних, які нібито потребують постійного догляду. Не маючи на це ні прав ні підстав, щоб син та чоловік отримали відстрочку від мобілізації.
— Скажіть, а у вашого сина є бронь?
— Мій син вже 5-й рік служить у лавах Збройних сил України. Туди добровільно пішов служити в перші дні війни. Він уже підполковник. Думаю, коментарі тут зайві. Тому закликаю усіх своїх колег-депутатів різних рівнів, керівників влади взяти приклад, і тоді не буде у нас проблем ні із мобілізацією, ні із забезпеченням української армії.
Спілкувався
Андрій ВЛАСЕНКО

Гена герой
Дуже правильний коментар пані Ірини. 33-канал давно втратив, а може просто ніколи і не був адекватним видавництвом. Хіба це рівень газети із гучно заявленою оцінкою “Найтиражніша газета Вінниччини та Центру України”? А коментар до вашої “статті” це взагалі що?
Наданий текст суттєво порушує основні журналістські стандарти. Текст написано у жанрі слухів та емоційного маніпулювання, а не об’єктивного інформування.
Нижче наведено детальний аналіз того, які саме стандарти порушено і як це проявляється в тексті.
1. Порушення стандарту балансу думок і точок зору
Суть порушення: Обвинувачуваній стороні або фігурантам публікації (директорці лікарні, сімейній лікарці, представникам місцевої влади) не надано права на відповідь чи коментар.
Приклади в тексті: Автори описують підозри та деталі обшуків, але не наводять позицій Катерини Павленко, керівництва ЦПМСД чи місцевої ради.
1. Порушення стандарту відокремлення фактів від думок та оцінок
Суть порушення: Журналіст повинен викладати факти без власної чи нав’язаної суб’єктивної оцінки, утримуючись від емоційно забарвлених слів.
Приклади в тексті:
Емоційні та оценочні висловлювання: «Вже тиждень Тростянеччиною штормить», «Як же це цинічно…», «Виголошували фальшиві промови про честь, обов’язок? А що насправді?».
Всі ці фразу є прямою маніпуляцією та нав’язуванням читачеві вже готового емоційного висновку.
1. Порушення стандарту точності та достовірності інформації
Суть порушення: Журналістські матеріали мають спиратися на чіткі, ідентифіковані та надійні джерела (офіційні заяви правоохоронців, матеріали суду, підтверджені дані).
Приклади в тексті:
Використання чуток і пліток замість фактів: «діляться пацієнти», «за попередньою інформацією», «Кажуть, що є й інші факти», «підозрюють оперативники».
Текст заснований на формулюваннях на кшталт «говорять на вулиці» або «подейкують», що є неприпустимим для новинного чи розслідувального матеріалу.
1. Порушення презумпції невинуватості
Суть порушення: До вироку суду особа вважається невинуватою. Журналісти не мають права стверджувати про вину осіб чи називати вчинене ними злочином як доведений факт, якщо немає відповідного рішення суду.
Приклади в тексті: У тексті категорично стверджується про «сфальшовані висновки» та «представників влади, які сфальшували своїм родичам відстрочки», хоча наразі йдеться лише про слідчі дії чи чутки.
1. Додаткові технічні огріхи (Сміття в тексті, вклейки, реклами).
Це свідчить про те, що текст або недбало скопійований з джерела, або є частиною так званої «SEO-джинси» (прихованої реклами чи спаму, замаскованого під новину).
Висновок
Цей текст є типовим прикладом маніпулятивного матеріалу (або емоційної замітки на основі чуток), створеного для збурення суспільного обурення та дискредитації конкретних осіб без надання належних доказів і без дотримання жодного з базових принципів професійної журналістики.
Проплачена брошура, яка пише повну нісенітницю від свіх хто заплатить. Так і цей доктор-депутат сам проплатив замовлену статтю, сам написав текст та сам прокоментував.
Лише себе забув чомусь згадати, що також в епізодах фіксації присутній. Цікаво чому)