Ми з московитами різні народи і мови у нас різні
Міф про існування у минулому єдиної спільної мови для східних слов’ян немає під собою реальної наукової основи і формувався свого часу на користь російської імперії.
Про це розповів доктор філологічних наук, директор Інституту української мови НАН України Віктор Мойсієнко в інтерв’ю редактору відділу освіти та науки DT.UA Оксані Онищенко .
«Ми не з однієї загальної мовної колиски. Колиску вигадали ті, хто з народження в ній не був. Про це свідчить аналіз писемних історичних пам’яток», — наголосив мовознавець.
Він додає, що українська мова ближче до білоруської, польської та словацької, ніж до російської, хоча остання також відноситься до слов’янської. Тому що українська та інші слов’янські мови формувалися на землях, де серед населення домінували слов’яни. В ній, відповідно, переважає слов’янський компонент.
А ось у росіян, очевидно, слов’янське населення не становило більшості. Більшу його частину становили угро-фінські племена – чуді, весі, ерзі, мордви та багато інших, які згодом повністю асимілювалися. А з XIII століття потужним струменем у формуванні московського етносу увірвався татарський елемент», — пояснює Мойсієнко.
Він зазначив, що українська та білоруська мови також надали помітний вплив на російську, оскільки у XVII столітті до Москви запрошували київських та білоруських переписувачів та просвітителів.
За словами вченого, у Києві збереглися точно датовані рукописи ще з середини XI століття, в яких, зокрема, трапляються живі розмовні слова та форми, характерні для нашої мови. «Це і є доказом існування української мови», — підкреслює Мойсієнко.
Він зазначає, що міф про «загальну колиску трьох мов» зародився у ХІХ столітті, коли ні українці, ні білоруси не мали своїх держав. І, відповідно, всі висновки про відсутність їх національних мов та міф про існування на початку писемності єдиної спільної мови формувалися на користь російської імперії.
«Якщо вирвати з російської науки та пропаганди міф про «генетичну спільність східнослов’янських народів», про їхню «єдину, спільну історію», росія повернеться до своїх справжніх історичних витоків: залишиться тим, чим вона реально була і є — просто Московією, або Заліссям», — каже Мойсієнко.
Нині носіями української мови є 40–45 мільйонів осіб, більшість із яких проживають на території України. Наша мова також поширена у Білорусі, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, Сполучених Штатах та інших країнах, де проживають українці. Українська мова є другою або третьою слов’янською мовою за кількістю носіїв і входить до 30 найпоширеніших мов світу.
