Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.
Руслан Хицюк
У Кам’янці-Подільському в останню дорогу провели воїна Руслана Хицюка.
Він родом із села Слобідка-Балинська. Закінчив Балинське вище професійне училище, здобув фах механіка. Працював у ПП «Вербецькі ковбаси». Мешкав у селі Залуччя.
У липні 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. На передову він вирушив як гранатометник аеромобільного відділення.
Воїн зник безвісти 8 вересня 2023 року поблизу Бахмута. Його особу вдалося ідентифікувати за результатами ДНК-експертизи.
Захиснику назавжди 40 років.
Іван Онуфрійчук
Новоушицька громада попрощалася із захисником Іваном Онуфрійчуком.
Він народився 14 жовтня 1985 року.
Свій військовий шлях розпочав у квітні 2015 року, коли долучився до захисту країни в зоні проведення АТО. Служив до червня 2016 року. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році добровільно став до лав Збройних сил України.
У складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила боронив Україну на найгарячіших напрямках фронту. Навіть після поранень і контузій повертався до побратимів.
Понад два роки Іван вважався зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що 25 червня 2024 року воїн загинув під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі Донецької області.
Йому назавжди 38.
Роман Маринюк
До Летичева «на щиті» повернувся старший солдат Роман Маринюк.
Роман народився 14 червня 1995 року та виріс у Летичеві. Здобув професію тракториста-машиніста в Голосківському аграрному ліцеї. Також навчався у Подільському аграрно-технічному університеті.
З початком повномасштабного вторгнення Роман став на захист країни. Старший солдат виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту Запорізького напрямку.
Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що 23 листопада 2023 року він загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Роману Маринюку було 28 років.
Станіслав Шпілік
У Крупецькій громаді провели в останню дорогу військовослужбовця Станіслава Шпіліка, жителя села Колом’є.
Станіслав розпочав військову службу 10 квітня 2025 року. Він був стрільцем-марксменом штурмового підрозділу. Донедавна воїн вважався зниклим безвісти. Військовослужбовець загинув 23 червня 2026 року поблизу населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.
Герою назавжди залишилося 19 років.
Віктор Ушаков
У Деражнянській громаді провели в останню дорогу сержанта Віктора Ушакова.
Воїн загинув 30 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Отруба Курської області.
Руслан Стахов
У Війтовецькій громаді попрощалися із Русланом Стаховим.
Руслан народився 23 березня 1972 року в селі Захарівці Хмельницького району. Згодом його родина переїхала до Купеля. У цивільному житті працював водієм.
Військовий шлях Руслана розпочався ще під час АТО та ООС. Із 2018 року він виконував бойові завдання на територіях Донецької, Херсонської та Запорізької областей. Служив командиром відділення артилерійського дивізіону 128-ї окремої гірськоштурмової Закарпатської бригади.
Захисник помер 11 жовтня 2026 року внаслідок важкої хвороби.
Військовослужбовцю було 54 роки.
Петро Шостацький
Жителі Чорноострівської громади попрощалися з воїном Петром Шостацьким.
Він народився 18 травня 1981 року в селі Мар’янівка. Здобув фах слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, тракториста-машиніста і водія.
У 2001 році його призвали на строкову військову службу до Збройних сил України. Згодом він підписав контракт і присвятив військовій справі понад 12 років життя. До лав Збройних сил України чоловік доєднався 8 жовтня 2024 року. Після навчання він служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка, а пізніше – у 9-й окремій бригаді безпілотних систем.
Майже два роки захисник вважався зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що солдат загинув 19 листопада 2024 року поблизу населених пунктів Пушкіне та Новоолексіївка Донецької області.
Йому назавжди 43 роки.
Олександр Легенький
Кам’янець-Подільська громада попрощалася із військовослужбовцем Олександром Легеньким.
Життя захисника обірвалося 12 жовтня 2026 року поблизу села Лісне Дніпропетровської області.
Йому було 36 років.
Микола Варченко
На Красилівщині провели в останню земну дорогу Миколу Варченка.
Він народився у 1971 році в селі Сорокодуби. Професійну освіту здобув у Кам’янець-Подільському професійно-технічному училищі за фахом зварювальника.
Працював водієм у місцевому колгоспі. Згодом трудився електриком на Красилівському агрегатному заводі, у місцевому РЕМі та на підприємстві хлібопродуктів.
До лав ЗСУ Микола Варченко доєднався 7 грудня 2024 року. Після підготовки у навчальному центрі Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота він виконував бойові завдання на Чернігівському та Харківському напрямках.
Із 11 травня 2026 року військовий вважався зниклим безвісти. Однак згодом підтвердилося, що того дня Микола Варченко загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Котівка Харківської області.
Йому було 54 роки.
Дмитро Савчук
У Хмельницькому попрощалися із захисником Дмитром Савчуком.
До лав оборонців України Дмитро долучився у грудні 2022 року. Служив у 167-й окремій механізованій бригаді.
Серце воїна зупинилося вдома 16 жовтня 2026 року.
Йому було 40 років.
Володимир Панкін
У Хмельницькому в останню земну дорогу провели Володимира Панкіна.
Володимир доєднався до війська у лютому 2026 року. Служив у 225-му окремому штурмовому полку.
Захисник помер удома 16 жовтня 2026 року, перебуваючи у відпустці.
Йому було 44 роки.
Євген Янчук
У Щиборівській громаді попрощалися із захисником Євгеном Янчуком.
Він народився 15 квітня 1988 року в селі Радісне. Здобув вищу освіту в Подільському державному аграрно-технічному університеті за спеціальністю інженера-механіка.
У 2014 році Євгена мобілізували до лав Збройних сил України. Службу проходив у Старокостянтинові. Після її завершення знову повернувся до цивільної роботи.
З початком повномасштабного російського вторгнення Євген добровільно став на захист України. Спочатку служив на аеродромі у Старокостянтинові, а в лютому був направлений до Краматорська.
З березня 2025 року вважався зниклим безвісти. Євген Янчук загинув 22 березня 2025 року поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.
Євгену Янчуку навіки залишилося 36.
Денис Баришніков
До Новоушицької громади «на щиті» повернувся захисник Денис Баришніков.
Він народився 19 березня 1990 року в росії. Ще в дитинстві разом із батьками переїхав до Нової Ушиці. Навчався у Новоушицькому технікумі механізації сільського господарства, а потім продовжив здобувати освіту в Кам’янець-Подільському аграрному університеті. У цивільному житті працював на молокозаводі.
У листопаді 2024 року чоловік долучився до війська. Службу проходив у складі 33-ї окремої механізованої бригади. Герой загинув 23 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Денису Баришнікову навіки залишилося 36.
Савелій Грицай
У Городку попрощалися із Савелієм Грицаєм.
Савелій народився та виріс у Городку. У січні 2025 року став на захист України. Він служив водієм-сапером в одній із військових частин.
Воїн загинув 7 жовтня 2026 року на Харківському напрямку внаслідок удару ворожого безпілотника.
Йому навіки залишиться 28 років.
Ігор Цюзік
У Білогір’ї провели в останню дорогу військовослужбовця Ігоря Цюзіка.
Ігор мав звання штаб-сержанта та був командиром стрілецького відділення 110-ї окремої механізованої бригади.
Майже три роки його вважали зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що воїн загинув 10 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута.
Захисникові назавжди залишиться 44 роки.
Микола Щерба
Жителі Хмельницького провели до місця останнього спочинку захисника Миколу Щербу.
Він народився 27 серпня 1969 року. Багато років чоловік пропрацював у правоохоронних органах.
Після початку повномасштабного вторгнення Микола Щерба добровольцем долучився до війська. Службу проходив в одному з підрозділів Сухопутних військ. Виконував різні завдання в інженерній роті.
Загинув воїн 4 жовтня 2026 року від удару російського FPV-дрона на Харківщині.
Йому навіки залишиться 57.
Олексій Душинський
У Хмельницькому провели у засвіти захисника Олексія Душинського.
Він народився 10 жовтня 1972 року. Боронив країну в складі 47-ї механізованої бригади «Маґура».
Майже три роки вважався зниклим безвісти. Загибель підтвердила ДНК-експертиза. Олексій Душинський загинув 30 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Степове, Донецької області.
Захиснику навіки залишиться 51.
Володимир Мельник
У Хмельницькій громаді попрощалися із Володимиром Мельником.
Володимир народився 31 серпня 2003 року. Долучився до війська у 2023 році. Службу проходив у лавах 86-го окремого батальйону тероборони. Боронив країну під Кринками. Був на Херсонському напрямку. Був демобілізований за станом здоров’я внаслідок поранень.
Володимира Мельника не стало 13 вересня 2026 року.
Йому було 23 роки.
Володимир Комендант
Городоцька територіальна громада повідомила, що пішов із життя їхній земляк Володимир Комендант, який народився 27 лютого 1988 року. Він був військовослужбовцем Державної прикордонної служби України.
Володимир Комендант пішов із життя 19 жовтня 2026 року.
Вадим Заїка
До Полонської громади «на щиті» повернувся мешканець міста Вадим Заїка, 25.02.1992 року народження.
Служив розвідником-санітаром 3-ї розвідувальної групи спеціального призначення загону спецпризначення. Майже три роки вважався безвісти зниклим. Воїн загинув 19 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопрокопівка Запорізької області.
Сергій Мовчан
Старосинявська громада прощалася із Сергієм Мовчаном.
Захисник народився 17 вересня 1986 року в селі Адампіль. Згодом родина переїхала у Паплинці. Навчався у Хмельницькому будівельному ліцеї. Працював будівельником, в тому числі на аеродромі в Старокостянтинові.
10 вересня 2024 року був мобілізований до 153-ї окремої механізованої бригади.
Вважався зниклим безвісти. За результатами ДНК-експертизи було встановлено, що військовослужбовець загинув 5 лютого 2025 року під час перебування на вогневій позиції поблизу населеного пункту Срібне Покровського району Донецької області.
Військовослужбовцю йшов 39-ий рік.
Андрій Лежнюк
Шепетівська громада попрощалася з ветераном ЗСУ, полковником Андрієм Лежнюком.
Народився захисник 13 лютого 1978 року. Своє життя він присвятив військовій справі, пройшовши шлях до офіцерського звання та брав участь у бойових діях.
Його серце зупинилося після тривалої хвороби 21 жовтня 2026 року.
Микола Стецюк
Судилківська громада попрощалася із Миколою Стецюком.
Микола народився у 1980 році в селі Судилків. На захист Батьківщини став 1 жовтня 2024 року. Тривалий час вважався зниклим безвісти, його особу ідентифікували за результатами ДНК-експертизи.
Загинув 22 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу одного з населених пунктів Куп’янського району на Харківщині.
Вадим Якимовський
Деражнянська міська рада повідомила про загибель Вадима Якимовського.
Воїн загинув 6 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дружківка Донецької області.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився в пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять та слава Героям Хмельниччини!
Поділіться цим дописом, щоб більше людей згадали імена наших захисників.
