Бабуся Тетяна Савченко закрила собою онучок-гімнасток. Їхнє життя забрав смертоносний наліт по Козятину. Більшість ракет, засланих рф, летіло на Ладижинську ТЕС. Вінниччина зазнала найбільших обстрілів цими тижнями з початку війни. Хмельниччина, особливо Старокостянтинів та Шепетівка, також були під прицілом ворога. Є жертви та поранені, руйнування критичної інфраструктури

Смерть, каліцтва та випалена земля — це найближчі синоніми до словосполучення «русскій мір». Лише нелюди і слуги диявола можуть вважати війну «священною».

Бо кожен, хто має Бога в серці, знає, що Священним може бути тільки Мир. Ці слова Папи Римського Лева XIV мали би щодня по тисячі разів влітати у вуха кровожерливої потвори у людській подобі, яка живиться плоттю і кров’ю українців.

І, на жаль, відкритий нею з першим днем повномасштабної війни список приречених на смерть і страждання безневинних дітей, жінок і стариків в Україні зростає. Наразі мокшанський вампір путін відкрив його на обпаленій та закривавленій сторінці «Вінниччина».

Вже майже місяць тут щодоби тривожні сирени паралізують вимучених втратами, безсонними ночами та невідомістю людей, на яких «генетично споріднений» божевільний дідуган публічно оголосив полювання. І на рашистському конвеєрі смерті та руйнувань цього разу знову є поповнення.

Російські терористи роями запускають реактивні дрони та ракети. Цілодобово знищується все, що забезпечує нормальне життя людей: енергетична інфраструктура, водопостачання, газові мережі, зв’язок, склади з продовольством, приватні та багатоквартирні житлові будинки, лікарні та учбові заклади. Знову летить балістика на багатостраждальну Ладижинську ТЕС. І якщо будівлі та обладнання ще можна відновити, то неможливо повернути забрані агресорами людські життя.

Напевно, найцинічнішим минулого і цього тижня був удар по професійному училищі в Козятині. Ворожий боєприпас влучив у людне місце між навчальним закладом та гуртожитком. Громада знову у траурі: хоронять 13-річну Аріну Підручну.

Дівчинка проживала у селі Непедівка Глуховецької громади. Там отримала початкову освіту, а у п’ятий клас перейшла до Козятинського ліцею № 2. Була відмінницею, талановитою ученицею, старостою класу, переможницею шкільних олімпіад. Дівчинка мала багато друзів і будувала плани на цей недільний день.

Того дня Аріна збиралася разом із мамою до церкви. Після богослужіння планувала відвідати гуманітарний гурток при недільній школі. Дорогою мала зустрітися з подругою біля магазину «Аврора», неподалік від місця, де влучив смертельний ворожий дрон… Не встигла. Російська атака забрала ще одну українську дитину, яка мала попереду стільки мрій, можливостей і планів на майбутнє. Скільки ще українських батьків хоронитимуть своїх дітей?

Господи, будь справедливим…

Третього листопада козятинці попрощалися із 63-річною Тетяною Савченко, яка також загинула внаслідок російського удару безпілотником по місту.

Жінка прикрила своїм тілом двох малолітніх онучок-гімнасток, коли разом поверталися додому після змагань. На жаль, пані Тетяна померла в реанімації від отриманих травм. А юні спортсменки з важкими пораненнями наразі перебувають у лікарні.

Попри спробу бабусі захистити онучок, обидві дівчинки отримали важкі осколкові поранення, переломи та численні посічення. На них чекає тривале лікування.

Дуже дорогою ціною дається нам наша незалежність. І вже не лише на фронті. Ворог поставив собі за мету знищити українців і Україну як державу. Свої імперські амбіції російські терористи вже не приховують. Залишається лише сподіватися, що Господь почує боголюбивий український народ і повикручує ті кляті пальці, що запускають на нас цю безжальну смерть.

А тим часом — бережіть себе, шановні наші читачі, бережіть своїх дітей і рідних. Не ігноруйте жоден шанс, який допоможе врятуватися.

Коли верстався номер, стало відомо, що під час останньої атаки ППО приземлила 257 із 289 дронів та 49 із 59 крилатих ракет, — ПС. Також перехоплено 3 балістичні ракети. Уявляєте, що було б, якби вони усі не дай Бог досягли цілей. Слава нашим ППО і ЗСУ.

Анатолій ПЕТРАЧЕНКО