Вперше артисти Вінницького обласного академічного театру ляльок відвідали “сіру” зону, а практично — лінію фронту. Взагалі вперше в Україні ляльковий театр відправився у зону ООС. Задля безпеки маршрут руху узгоджували з військовим командуванням. Вперше близько 4 тисяч глядачів зі Сходу, дітей і батьків, побачили на сцені ляльок.
Протягом 13-23 серпня вінницькі лялькарі показали лялькові вистави жителям із 24-х сіл і містечок Луганщини і Донеччини. Цей арт-десант очолив Олександр Свіньїн, головний режисер театру, а разом з ним “воювала” бойова команда — заслужена артистка України Олена Андрушко, провідний майстер сцени Тетяна Свіньїна, Ірина Огородник, Юрій Марцінов, звукооператор Сергій Крамарєв. А ще з ними працювали досвідчений волонтер і організатор Олег Білик та водій Юрій.
-Ми показували виставу “Півтори жмені” – чарівну казку з полонини на тлі верховинських мелодій, – розповів Олександр Свіньїн. – Коли побуваєш на Сході, зовсім по-іншому ставишся до таких понять як мир і соборність України. Там панує розбрат, люди оглушені, зазомбовані, чіпляються за минуле, живуть начебто в СРСР. У Трьохізбенці нам розповідали, що з осені 2014-го до весни 2015-го вони просиділи у погребах без світла і тепла, без нормальної їжі, разом з дітьми — це жах повний! Вони багато пережили і дивляться на світ зовсім по-іншому. Ми намагались підняти їм настрій, роздавали діткам м’які іграшки.
Знаєте, як Моїсей водив євреїв 40 років по пустелі, щоб вони не пам’ятали про єгипетське рабство, так приблизно і ми боролись за свідомість тих українців, що живуть на Сході. Уявіть, що дитина в залі, слухаючи казку про гуцулів, запитує: ”Мама, а почему они говорят про Украину, мы же Россия?». Якщо ми зможемо достукатись до луганчан, донеччан, особливо молодих, то там буде Україна! На Сході наша участь була дуже важливою, безцінною. Бо з російського боку йде величезний моральний тиск на цих людей.
-Там якійсь дикий регіон, майже ніхто з дітей ніколи не бачив лялькового театру, – поділився враженнями Олег Білик, голова Вінницької філії ГО “Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій”. – Але приймали нас чудово, діти раділи, пожирали сцену очима. Дорослі реально оцінили наші зусилля, дякували. Правда, було й ігнорування вистав, одна директриса Будинку культури кричала нам в спини: “Ви на нашей крови медали себе зарабатываете!».
Негаразди-негараздами, а реальна користь і позитивні враження від поїздки важливіші! У грудні, до Дня Святого Миколая, вінницькі лялькарі планують провести наступні гастролі у прифронтових містах на Сході.
