Під час наукової конференції за участі майбутніх вчителів історії та фахівців із геральдики Директор обласного державного архіву Вінницької області нагадав анекдотичну історію про «Премію Дворкіса» – тодішнього мера Вінниця, який обіцяв 3-м авторам нового міського Герба в 1993-му премію та подарунок від громади… Але нагорода знайшла своїх “героїв” лише сьогодні за чверть століття!

– Рівно 25 років тому, коли сесія Вінницької міської ради проголосувала «за» наш новий Герб міста, мер Дмитро Дворкіс привітав усіх та пообіцяв : «Придет осень, наступит День города, мы поздравим мальчиков и вручим им ценные подарки!», – розповів Юрій Легун. – Ми тоді справді були юними хлопцями і раділи цій новині… Але не знали, що цього Дня міста доведеться чекати 25 років! Бо у Дмитра Володимировича часто так бувало…

Але справа не в цінних подарунках, бо ми їх вже отримали за всі ці роки. І це дуже нас тішить. Бо головний подарунок для нас – це життя і побутування Герба нашого міста! Адже його тепер знають в усьому світі від Америки до Європи, нас цінують, нас визнали і високо оцінюють досягнення громади Вінниці. Так само славить місто Прапор Вінниці, який означає вільну потужну громаду, яка живе, працює, навчається і сміливо дивиться у майбутнє!

Водночас, нинішній мер Вінниці під час нагородження подякував авторам Герба Вінниці та поставив їх у приклад майбутнім вчителям історії:

– Молоді, амбітні, допитливі – ці троє дійсно видатних людей 25 років тому зробили справді велику справу, яку ми можемо оцінити сповна лише тепер!, – зазначив міський голова Сергій Моргунов. – Бо вони тоді знали і знайшли нові факти із нині вже 655-річної історії Вінниці, геральдики і створили сучасний Герб міста, яким пишається вся громада та Україна! Там ми взяли високу планку, але саме вам, молодим людям берегти цю історію та власними руками творити нові славні сторінки досягнень Вінниці.

Юрій Легун також додав, що три автори Герба – керівник робочої групи науковців Юрій Савчук, художник Георгій Мельник та сам Легун не створювали в 90-х новий символ міста, а фактично його реконструювали по архівних та геральдичних документах.

Бо в 1969-му був створений радянський Герб Вінниці в кольорах прапора УССР із шестернею, колоском та річкою Південний Буг посередині… Він був затверджений 21 лютого 1969 року , автор художник А. Працків. Це червоний щит з написом вгорі «Вінниця». Щит перерізано по діагоналі блакитною смугою (вона символізує річку Південний Буг). У верхній частині праворуч фігура, утворена половиною шестерні та колоссям (на ознаку промислового розвитку міста і сільськогосподарського характеру краю; ця фігура також символізує «єдність робітничого класу і селянства»). У нижню частину ліворуч вписано зображення старовинної башти (мурів). Поєднання червоного і блакитного кольорів, за описом, виходить з кольорів Державного прапора УРСР.

Графічно герб скомпонований досить вдало. Але в ньому не відображена автентична історична символіка Вінниці, натомість з’явилися елементи (шестерня та колоски), типові для багатьох гербів і тому невиразні.

Після 1991-го постало питання «незалежного, сучасного» Герба Вінниці, який в якості офіційного символа міста адміністративного центру Вінницької області був затверджений 16 травня 1993 року рішенням № 28 сесії Вінницької міської ради. Відтоді малий герб: у червоному полі срібний хрест, нижня частина якого розділена і переходить у два гачки, відвернені один вліво, другий вправо; під ним схрещені лезом назовні шаблі.

Щит обрамований декоративним картушем та увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.

У великому гербі щитотримачами виступають давньолитовський воїн та козак.