Приїзд із Константинополя до України екзархів  і рішення Вселенського Патріарха Варфоломея надати незалежність Українській помісній церкві, яка буде створена за усіма Божими канонами, викликала справжню істерію в Російській православній церкві.

Як відомо, у п’ятницю в Росії Патріарх Кіріл зібрав екстрений синод РПЦ. На нього поїхав і Митрополит Онуфрій від України. Синод прийняв безпрецедентне і, на думку багатьох представників духовенства, «розкольниче» рішення – не молитись за Патріарха Варфоломея і не підкорятись Константинопольській матері-Церкві.

Деякі українські митрополити, які ще вчора заявляли, що УПЦ Московського патріархату насправді незалежна церква і не підпорядковується Москві, сьогодні взялись «під козирок» виконувати рішення прихильника Путіна. Інших, як і православних парафіян, охопив шок – то що це, ми маємо із Російською церквою йти у глибоку ізоляцію і розкол із іншим православним світом? А туди входять більше сотні церков з усього світу!

Не обійшло це рішення і Вінницьку область. Як повідомили ЗМІ, Тульчинський архієпископ заборонив священикам цієї єпархії зустрічатись із екзархами від Вселенського Патріарха, осуджував дії Симеона, іншого митрополита від Вінниччини.

Для цього зібрав екстрене засідання духовенства.

Після цієї інформації ось яка заява з’явилась на офіційному сайті архієпископа Іонафана: «У публікації стверджується, що владика Іонафан зібрав екстрене засідання духовенства, на якому розповів про можливого претендента на місце глави нової Автокефальної Церкви в Україні – митрополита Вінницького Симеона (Шостацького). Також ієрарх повідомив про свій указ на заборону спілкування з екзархами Фанара.

Прес-служба Тульчинської єпархії офіційно заявляє, що ніяких екстрених зборів духовенства Тульчинської єпархії 14 вересня 2018 року не було.

– Це нахабний наклеп. Відповідно, ніякої мови про митрополита Вінницького Симеона і його «предстоятельства» в новій Українській Православній Помісній Церкві також не було», – йдеться в повідомленні.

При цьому, в єпархії пояснили, що циркулярне розпорядження для духовенства і мирян не вступати в спілкування з екзархами «не складає ніякого секрету», тому що опубліковане на сайті. Отож, Тульчинська єпархія таки не дозволяє своїм вірнопідданим спілкуватись із посланцями від Варфоломея? І виконує волю Кіріла, а не Варфоломея?

Бо ж  посланці Константинополя є такими ж  єпископами та архієпископами однієї Православної Церкви, як і Іонафан, інші.  Більше того, архієпископ Даніїл Памфілійський  та єпископ Іларіон Едмонтонський є посланцями Вселенського Синоду, який уповноважив їх на цей приїзд.

Звідки ця істерія? Чого бояться в РПЦ?

Як відомо, Вселенський Патріарх Варфоломей, мабуть, вперше сказав Патріарху Російської Православної Церкви те, що було очевидним для світу ще від 988 року.

Зараз ми наголосимо деталь, яку мають знати всі істинно віруючі люди, в яких у серці невід’ємними є дві складові: Бог і їхня незалежна держава Україна.

Візантія із столицею в Константинополі (нині Стамбул) стала першою державою у світі, яка визнала офіційною релігією Християнство. З того часу, а це більше  15 століть, там була столиця світового православного світу.  Там усі ці віки була РЕЗИДЕНЦІЯ Вселенського Православного Патріарха. І лише звідти  надходили всі рішення про створення усіх православних церков у світі.

Як відомо, саме до Константинополя звернувся князь Володимир, і у 988 році Київська Русь отримала право на митрополію та була охрещена. За Україною з того часу залишалось право прямого підпорядкування саме Вселенському Патріарху – материнській Константинопольській Церкві.

Варто зазначити, що Москва була згадана у літописах як село лише в 1247 році – більше як за 200 років від цих подій.

Більше того, Вселенський Патріарх Варфоломей зробив пророчу для українців заяву – виявляється, Росія незаконно перенесла столицю Церкви із Києва до Москви і незаконно, не за Божими правилами та в обхід Вселенської Православної Церкви, рішень материнської церкви привласнила собі територію України із її парафіями. Отож, за канонами, саме Кіріл мав би сидіти у Києві, а не Москві, і Синод мав би збиратись саме в українській столиці.

Як відомо, обговорення цього питання викликає чимало відгуків та дискусій. Але читачі запитують одне: як справжні священики та віруючі православні, бачачи ту війну і біду, яку благословила РПЦ і зокрема  Кіріл проти держави  Україна, досі і цілеспрямовано можуть підтримувати Російську церкву, яка демонструє явну ворожість не лише до України, таких же братів во Христі, але й  до самого Вселенського Патріарха, волю якого вони мають виконувати за всіма Божими правилами?  Ну, добре, спочатку вони говорили, що вимушені, бо, мовляв, всі інші – розкольники. Але тепер, коли всім українцям дане право за Божими правилами створити добровільно і без примусу нову помісну православну незалежну церкву – що тепер заважає? Ну, хочеш ти «стояти на смерть», як запевняють і деякі священики із Вінниччини, за адміністративне підпорядкування Москві – приєднуйся до Російської церкви і будь її філією….

Щоправда, якраз у цьому і весь секрет. Бо лише деякі  «зазомбовані» віруючі, для яких все перекручувалось і видавалось, що Російська церква – це «єдине спасіння», може, ще деякий час і віритимуть у це. Однак більшість парафіян і священиків розуміє, що в «розкол» і самоізоляцію із РПЦ,  яка підтримує Путіна, котрий розв’язав і благословив війну в Україні, постійно бреше світу разом із своїм оточенням, до якого входить і Кіріл – це не той шлях.

Більше того, багато віруючих Вінниччини і парафій разом із батюшками  запевняють, що одразу готові перейти в Українську Соборну Церкву, яку благословить Святійший Вселенський Патріарх Варфоломей.

– Ось тепер і наступає мить істини – хто вони, Патріарх Кіріл чи Гундяєв, полковник ФСБ, його давній агент, як про це заявляють? Чи наші керівники Церкви – представники віри, чи давно завербовані агенти КБД, які передані у «спадок» феесбешникам і ті через створену ними сітку пропагують ось цю дестабілізацію, – стверджує читачка Надія Павлюк.

– Ті, хто кричить про релігійну війну в Україні, насправді самі її розпалюють. Зараз потрібно негайно оприлюднити списки завербованих агентів Кремля, навіть при СРСР. Там одразу ми побачимо всіх наших причетних до цього священиків. Не треба їх переслідувати – хто покається. Нехай очистяться добровільно від тягара, який висів над ними, і далі служать Богові. Бо інакше не виявимо ті страшні щупальця Москви, що розрослись в Московській церкві, часом з примусу самих батюшок, бо інакше вони б були позбавлені парафій…

А ті, хто піде «стояти на смерть»… що ж, нехай іде. Не треба на смерть – просто стає Російською православною церквою, яка не визнає, як ми зрозуміли, Вселенську церкву, піддає «анафемі» Вселенського Патріарха, отож, стає таким собі «талібаном», не визнає державу Україна, підтримує і пропагує «Русский мір», за який Україна заплатила вже життям більше 10000 своїх синів та дочок…

– Невже ці «зазомбовані» чи завербовані панотці думають, що за ними підуть маси?

– Молімося за його Преосвященство Варфоломея, молімося за Вінницького митрополита Симеона, який ще на Соборі під час виборів Митрополита всієї України висловився за Незалежну Помісну Українську Церкву і здобув чимало прихильників. Просімо його і дійсно висунути свою кандидатуру, щоб очолити нову Соборну Українську Помісну Церкву. Нам не треба посередника у Москві, щоб дозволив помолитись Богу, – із такими заявами звертаються до редакції саме віруючі православних церков.

– Всі, хто з Богом та Україною, будуть з нами, рівними серед рівних, – запевняють віруючі. – Найбільше ми остерігаємось, щоб феесбешники не отруїли чи не підірвали Варфоломея. Бо з такими різкими заявами все можливо.

– Потрібно якомога швидше проголошувати Томос, бо Росія та її спецслужби, що тісно переплелись із Російською церквою та її керівниками, давно використовують її як елемент імперської політики, здатні на все… – застерігають експерти.

 Андрій Власенко