Почну з того, що мій перший секс за гроші трапився зовсім випадково. В одній із соціальних мереж мені написав досить солідний і симпатичний чоловік. Він запропонував інтим. Мовляв, я дуже ефектна та водночас ніжна, а він саме таку шукав. Перша моя думка була, що це неприйнятно і просто обурливо. Тим більше, що на той момент мені було всього 17 років, а йому 36. Але потім цей чоловік спокусив мене сумою, яка була дуже привабливою. Тим паче, мені так хотілось гарного вбрання, косметики, відпочинку. А що ж могли дати батьки у селі, які ледь виживали за мізерні копійки… І я подумала: чому б і ні. У цьому житті потрібно спробувати все.

І ось настав час зустрічі. Мій перший чоловік у секс-бізнесі виявився, на диво, дуже привабливим, добрим, чуйним і чесним. За перше своє замовлення я отримала 7000 гривень, вечерю в одному з найдорожчих ресторанів Вінниці, досвід і любов без зобов’язань. А потім понеслося. Гроші — це наркотик. Мені постійно здавалось, що їх мало. Потрібно ще й ще. Всього за кілька років я сама заробила на квартиру у Вінниці, їжджу на японській іномарці й відпочиваю тільки у найкращих готелях світу.

Я розумію, що за нормами моралі проституція вважається найбруднішим, низьким і останнім способом заробітку для дівчини. Але ж такі дівчата діляться на кілька типів: дорожня, з агентства та індивідуалка. Я належу до останнього типу. Сплю, з ким захочу, суму призначаю сама, сама встановлюю правила. Єдине, що з такою роботою можна забути про особисте життя.

Я не звикла обманювати, завжди чесно розповідаю молодим людям про свою роботу. Сподіваюся, що знайдеться той, хто зможе прийняти мене такою, яка я є. І, може, тоді я покінчу із заняттям, до якого звикла з 17 років. А поки що пишу цього листа і через десять хвилин лечу до нового клієнта — відомого у місті депутата…

Ангеліна