21 вересня, на Другу Пречисту, її рідна Правилівка в Оратівському районі раділа, співала і смакувала борщами. А їх для господарів і гостей фестивалю наварили аж 35! Стільки ж художніх колективів приїхали з Київської, Житомирської, Черкаської, Хмельницької, Вінницької та інших областей, щоб заспівати оду борщу і почастувати ним всіх присутніх. А чому міжнародна слава, спитаєте? Та тому, що спеціальний запис для Канади, США, Великої Британії та інших англомовних країн того дня зробили київські оператори. Крім того, розповіді про знамениті правилівські борщі дійшли до іноземних студентів Вінницького медуніверситету, і хлопчики-чорнобривчики, як їх ласкаво називали у Правилівці, вирішили на власні очі побачити чарівне дійство – поєднання коронної української страви із незрівнянними українськими народними піснями.
…12 років тому Ганна Секрет за власні гроші викупила садибу у Правилівці, об’єднала її з батьківською і започаткувала єдиний в Україні «Театр на городі». Люди підтримали і полюбили цей культурно-музично-етнографічний проект. А його гастрономічна складова у вигляді щорічних фестивалів борщу — незмінно на Другу Пречисту! — ще більше привабила серця. Причому на жодний із дванадцяти борщових фестивалів не витрачались кошти із сільського, районного, обласного чи державного бюджетів. Всю організацію взяли у свої руки ентузіасти під керівництвом Ганни Секрет. З року в рік число учасників фестивалю зростає…
– Сьогодні вся Правилівка на вухах стоїть! — жартували місцеві жителі.
Дійсно, прийняти і нагодувати сотні гостей з семи областей справа непроста. «Дав Бог свято нині нам, будемо гуляти! І борщами на здоров’я всіх вас частувати!» — закликали дві кумасеньки із Іллінецького району.
Всі запаслись ложками – і почалось! На сцені, мов соловейки, виспівували аматорські колективи. Присмачуючи їхні пісні, молоді дівчата розносили глядачам іменні борщі від куховарок. Та ще й які! Пісні і скоромні, із свинячими реберцями, бараниною, яловичиною, з курми та індиками, рибні, грибні, з часником, сметаною, з домашнім хлібом, з пиріжками і пампушками… Одним словом, прощавай, фігуро!
До фестивалю долучились і байкери. Уявіть, як під ревіння сорока (!) мотоциклів вони презентували свій байкерський борщ! Дзвінку гармонь, зроблену із сірників, внесену у Книгу рекордів України, привіз ансамбль із Жашкова Черкаської області. Як вжарили гармоністи польку «Вогонь» — ніхто не міг встояти! Атмосфера радості панувала на святі, скільки сміху було! Научав чоловік жінку: «Вилий борщ до свині, не підсовуй мені, будеш так готувати – підеш в хлів ночувати!»
– Прямо з фестивалю ми поїдемо в Алчевськ і повеземо на фронт ваші подарунки, гуманітарну допомогу! Дякуємо за патріотизм, за підтримку наших бійців! — звернулась до людей Світлана Бевз, командир зенітного розрахунку батальйону «Айдар».
На завершення хор із Ольгополя Чечельницького району під керівництвом Валентини Футимської так грянув пісню про отамана Івана Сірка, що глядачі у єдиному пориві підвелись і аплодували стоячи!
Журі прийняло мудре рішення: всім 35-ти колективам і 35-ти борщам присудили перше місце, нагородили всіх учасників призами і дипломами. Гран-прі отримали гармоністи із Жашкова і колектив духового оркестру із Браїлова. А у всіх учасників фестивалю було спільне бажання — щоб Фестиваль борщу у Правилівці отримав статус державного і щоб наступного року Україна співала і варила борщі під мирним небом!
