У мене цілий букет болячок. Я навіть втомилася до лікарів ходити, бо від їхніх призначень мені легше не ставало: нестерпно боліли суглоби, зашкалював тиск.
Триколірну кицьку Рисю підкинули до будинку взимку, і серед моїх підопічних котиків вона була найстарішою. На моє здивування, досі дика і «сама собі на умі» кішка раптом пішла до рук. Рися приймала ласку і охоче влаштовувалася під курткою у мене на грудях. Так було кілька днів. А потім кицьку наче підмінили. Знову дика, відлюдькувата і чомусь пригнічена. Спочатку я помітила, що вона накульгує і що з апетитом у неї щось незрозуміло: то їсть, то навіть і не дивиться у бік мисок. Потім перестала виходити з комірки. На те, щоб повернутися з лотка в свою коробку, їй все більше бракувало сил. Через декілька днів увечері кицька вже не трималася на лапах.
Якось вдосвіта мене щось ніби скинуло з ліжка. Таке раптове пробудження здивувало. А ще більш дивним був бадьорий стан і те, що нічого не болить! Вранці я понесла котам їсти. Рися була ще тепла, але вже не з нами…
Кицьки вже нема, а моє самопочуття таке, як після хорошого відпочинку. Вона забрала на себе мою недугу! Роками я нічого, окрім прописаних пігулок, не приймала і не приймаю. І ніколи раніше вони такого вражаючого ефекту на стан мого здоров’я не справляли. Виходить, був між нами енергетичний зв’язок і ще щось незбагненне, на рівні тонких матерій, що мене пробудило в мить передчасного відходу Рисі по веселці.
Кішки приходять до нас самі і лягають на хворе місце самостійно. А, наситившись енергією, тут же йдуть. Це говорить про те, що кішка взяла потрібну порцію, а більше їй самій буде на шкоду. Тому ніколи не намагайтесь утримувати кішку, в тому числі на руках, якщо вона цього не бажає.
Тварина сама знає, як треба лікувати свого господаря. Можливо, кішка просто лежатиме у нього в ногах. Чи буде горнутися до нього. А може, зробить йому масаж своїми кігтиками. У будь-якому разі кішка надасть хворій людині істотну допомогу, забравши у неї всю негативну енергію і заспокоївши. Рися забрала на себе мої хвороби. Таким чином вона віддячила мені за те, що ділилася з нею усім, чим мала. Жаль, та цей тягар виявився непосильним для вдячної Рисі…
Ніла ВОВЧИК
