– Співробітники карного розшуку — основні борці із злочинністю. В Україні ця служба розкриває щороку більше 70% кримінальних справ, — розповів полковник Василь Решетник, колишній оперативник, ветеран карного розшуку. — Жахливий розгул злочинності був на початку 90-х, у період розкрадання державного і особистого майна, пограбування не тільки людей, але й підприємств. Тоді значний вклад у стабілізацію злочинності у Вінницькій області вносили оперативники Гуцал Ю.А., Шаплавський М.М., Вишневський А.М., Черкас І.П., Пархоменко А.П., Солодар М.І., Беньков С.І., Вихованець І.К., Пасічник А.О., Курносов О.І., Чубатюк А.К., Жлобницький Д.П., у Жмеринці — Паславський В.І., у Ладижині — Козик В.Д., у Бершаді – Саковський Д.І., у Мурованих Курилівцях – Коваль В.І. та багато інших. Всі вони зараз на заслуженому відпочинку.

– Що запам’яталось із ваших розслідувань?

– Знаєте, цікавим є розкриття кожного злочину, про це можна писати книжки. У Станіславчику Жмеринського району у своєму домі були знайдені трупи громадянки Твердохліб і її 7-літньої внучки Жанни із смертельними ножовими пораненнями. За що звіряче вбили бабусю і дитину? Разом з полковником міліції Володимиром Олексійовичем Гашиним ми встановили злочинця. Мешканець Херсона Анатолій Любарський начебто допомагав родичам у Станіславчику копати картоплю. Але насправді він по городах збирав макову соломку. Любарський випадково доніс до подвір’я бабусі два відра картоплі. Простодушна жінка розповіла, що чоловік, капітан риболовецького судна, забрав з собою доньку, а вона з внучкою одна дома. Ще й напоїла Любарського «Пепсі-колою». Ввечері він прийшов знову і, як хижак, напав на беззахисних з ножем. Зібрав у хаті різні речі і сховав на горищі у покинутому обійсті. Втік у Херсон, далі у Рівненську область. Через півроку його там і затримали.

Коли катюгу привезли в село для відтворення подій, селяни намагались вчинити йому самосуд. Але закон є закон. Вироком судової колегії по кримінальних справах Вінницького облсуду А. В. Любарський  був засуджений до виняткової міри покарання — смертної кари.

Я переконаний, що працівникам карного розшуку важливо не втратити людяність, щодня стаючи свідком крові, бруду, сліз. І обов’язково любити свою роботу.

Вітаю з професійним святом шановних колег із карного розшуку, діючих працівників і пенсіонерів, які були і є ударною силою поліції, її авангардом! На їхні плечі покладається найважча робота із розкриття злочинів, встановлення і затримання небезпечних злочинців, розшуку зниклих. Здоров’я вам міцного, благополуччя і багатьох щасливих і повноцінних років життя!