У Солом’янському районі столиці вулицю Механізаторів буде перейменовано на честь загиблого внаслідок терористичного акту офіцера-розвідника Максима Шаповала.
Полковник Шаповал перед початком російської збройної агресії проти України очолив військову частину спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України. З початком війни виконував завдання щодо захисту незалежності і територіальної цілісності України в зоні проведення антитерористичної операції, був учасником найбільш важких боїв 2014–2015 років, безпосередньо брав участь у звільненні декількох окупованих українських міст, боях за стратегічно важливу висоту – Савур-Могилу, а також у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил противника.
Максим Шаповал трагічно загинув 27 червня 2017 року внаслідок зухвалого терористичного акту, спланованого російськими спецслужбами.
Указами Президента України полковнику Шаповалу Максиму Михайловичу посмертно присвоєно військове звання генерал-майора та звання Героя України. Його навічно зараховано до списків військової частини, якою він командував, та внесено в Книгу Слави ГУР МО України, що була заснована з метою увічнення пам’яті осіб, які зробили вагомий внесок у розбудову воєнної розвідки України.
Макси́м Миха́йлович Шапова́л (6 липня 1978, Вінниця, Українська РСР — 27 червня 2017, Київ, Україна) — український військовослужбовець, розвідник, генерал-майор (посмертно) Збройних сил України, командир 10-го окремого загону спеціального призначення, начальник спеціального резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони України]. Загинув під час російсько-української війни внаслідок терористичного акту. Герой України (посмертно).
Максим Шаповал народився в районі Вишенька міста Вінниця, в родині льотчика цивільної авіації, і був єдиною дитиною. Батько Максима, Михайло, командир екіпажу літака Ан-2, працював у Вінницькому Аеропорті (Старий Аеропорт), він помер у 1985 році на 33-у році життя, коли Максим тільки збирався йти до школи. Спочатку навчався у вінницькій загальноосвітній школі № 10, пізніше — у школі № 15.
Максим Шаповал обрав професію військового, як його дід-офіцер Леонід. Дядько (брат матері) також служив у збройних силах в м. Києві, вийшов на пенсію в званні полковника. Максим вступив до Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО, який 1999 року увійшов до новоствореного Військового інституту НТУУ «КПІ», факультет шифрувальників, випускник 2000 року.
Розпочав військову службу офіцером служби шифрованого зв’язку і режиму секретності Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Брав участь в миротворчій місії у Сьєрра-Леоне. Після повернення служив старшим офіцером, командиром групи водолазів-розвідників. У 2010—2012 роках ніс службу в Управлінні держохорони з охорони перших осіб держави. Після УДО повернувся до своєї частини на посаду начальника служби інструкторів, в подальшому був призначений заступником командира військової частини, командиром військової частини.
З початком російської збройної агресії проти України виконував завдання із захисту територіальної цілісностіУкраїни в зоні бойових дій у Донецькій та Луганській областях.
Полковник, командир 10-го окремого загону спеціального призначення ГУР МО України. Підрозділ «десятка» має неофіційну назву «Острів», базується на Рибальському острові.
Шаповал був командиром групи спецпризначення, яка у травні 2014 року звільняла Донецький аеропорт й зайшла до нього першою.
Безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил противника, під час яких застосовувалися засоби документування присутності російських окупаційних військ, їх переміщень, наявності сучасних зразків систем РЕБ та засобів ураження. У тому числі в такому вигляді, щоб це могло служити безумовним доказом збройної агресії Росії проти України, особливо в застосуванні штатних БТРГ і новітніх систем ураження, які виробляються тільки в Росії. Окремі розвідувальні операції стосувалися своєчасного оповіщення про розгортання російської артилерії, у тому числі далекобійної, а це значно знижувало втрати серед українських військових і мирного населення.
7 червня 2017 року підрозділ Шаповала ліквідовував на окупованій території Донбасу одного з керівних співробітників спецпідрозділу «Вимпел» ФСБ РФ полковника Черкашина Юрія Михайловича, 1972 року народження, який відповідав за організацію терористичних актів на території України.
27 червня 2017 року полковник Шаповал загинув в результаті вибуху автомобіля у Солом’янському районі м. Києва. Підрив автомобіля попередньо кваліфіковано як терористичний акт, пов’язаний з професійною діяльністю загиблого.
Незадовго до загибелі Шаповал повернувся із зони бойових дій на Сході України.
В Києві у Максима залишились дружина Ірина та двоє маленьких дітей, — дочка Віра 2012 р.н. і син Саша 2015 р.н. У Вінниці — мати Наталія та вітчим Анатолій.
З Максимом Шаповалом попрощались 30 червня в Києві, у Будинку офіцерів. На прощанні був присутній Президент України Петро Порошенко. Проводжали розвідника з надзвичайними почестями та військовою технікою, траурна процесія пройшла від Будинку офіцерів до Володимирського собору. Воїна поховали на Байковому кладовищі.
Указом Президента України 30 червня 2017 року полковнику Шаповалу Максиму Михайловичу присвоєне військове звання генерал-майора (посмертно).
