26 січня на нього на вулиці Пирогова у Вінниці напали озброєні  розбійники. У сутичці важко поранений потерпілий застрелив одного нападника. Решта втекли. Згодом поліцейські затримали чоловіка, якого підозрюють у організації нападу. За плечима у комірника-експедитора вінницького підприємства — судимості за крадіжки, розбої, угони транспортних засобів, підробку документів, штампів та печаток. Востаннє був судимий у квітні 2008 року тоді ще Староміським районним судом Вінниці…

Як повідомили у прес-службі обласної поліції, затриманому інкримінують незаконне поводження зі зброєю, розбійний напад та вимагання. Ще двох його поплічників досі розшукують. Хоча спершу було відкрите й кримінальне провадження про замах на вбивство…

Потерпілий підприємець Віктор Маліновський вимушений досі лікуватись після важких травм… Він категорично не згоден із деякими висновками слідства та поділився міркуваннями щодо перебігу резонансної справи.

– Я дізнався про це від вас, а не від слідчих. Бо видно, що організатор вірить у краще. Він у клітці, вдягнений з голочки, поголений, чистий та охайний, вдає, що нічого не розуміє… Сміється мені в обличчя – «а хто ти, я тебе не знаю…» А в тюремній камері весь час скаржиться, що «важко хворий» і потребує негайного лікування… – розповів нам Віктор Іванович. — Притому, що саме він двічі погрожував мені… За матеріалами справи відомо, як він із своїм дружком – з яким вже відбували покарання – ретельно обговорювали, як знайти й вбити мене, бо, мовляв, я «40-50 штук баксов должен…» Хоча це нісенітниці. Я нікому грошей не винен. Як 24 січня прораховували це у ресторані у Стрижавці… Як знайшли ще двох «помічників» з Київської області — одного боксера, іншого спортсмена, які ладні були вбивати! Ось вам й організована злочинна група! А потім саме організатор відвозив вцілілих нападників на Київщину. Хоча виправдовувався, мовляв, не знає їх, а вони просто попросили їх підкинути туди як водія таксі…

У руці вбитого нападника лишився затиснутим ніж-кастет, яким він мені понівечив усе тіло. Це не замах на вбивство? Й після цього з організатора зняли важку статтю? То слідство хоче повісити все на вбитого? Більш того, організатор ще з минулого року ходив під статтею – пограбував жінку, пригрозивши їй травматичним пістолетом, який переробив під бойовий… Але ця справа чомусь не передавалась до суду… Й це не завадило йому вчинити ще особливо важкий злочин… Кому вигідно тягнути час і чому?

– А чи знайшли вогнепальну зброю, з якою напали на Вас?

– Злочинці забрали її з собою. У матеріалах справи йдеться про «пістолет невстановленої марки». Але я та мій захисник припускаємо, що це був револьвер. Організатор пояснював на допиті, що його товариш під Києвом викинув десь зброю. Але її не знайшли… Впевнений, що ця зброя досі коїть біду. Хлопці «в бігах» не підуть на завод чи фірму заробляти на життя. Далі грабуватимуть, вбиватимуть!

У першому розбійному нападі теж фігурує пістолет-«переробка». Я за фахом інженер-будівельник, тож знаю достеменно, що людина, яка купу разів була судима та не має робітничої спеціальності, не зможе самостійно переробити зброю. Тут треба верстати, та навички роботи з металом. Отже, десь діє підпільний цех із переробки кримінальної зброї? А чи не з такої самої переробленої зброї вбивали мене?

– Ви вірите, що цей напад міг організувати раніше судимий чоловік?

– Я більш ніж впевнений, що є справжній «ляльковод»… Маю певні припущення. Бо на Вінниччині та по всій Україні і до нападу на мене й після стались аналогічні злочини.

– До речі, відносно Вас теж відкривали кримінальне провадження?

– Один прокурор натякав у телефонній розмові, що «вас можуть судити за всією суворістю закону за перевищення межі самозахисту!» І це, незважаючи на записи відеокамер, де чітко видно, як злочинці напали на мене. Я пережив з десяток операцій, мені вирізали селезінку та частину колінного суглоба. Тож не здивуюсь, якщо в суді виявиться, що це я перший і без зброї напав на трьох здорованів із кастетом, газовим балончиком та вогнепальною зброєю…

В обласній поліції досі ніяк не коментують, чому перекваліфікували статтю. А от у прес-службі прокуратури Вінницької області повідомили, що наполягатимуть на максимальному покаранні, враховуючи важкість вчиненого злочину…

Тим часом вінницька поліція досі розшукує Сергія Анатолійовича Челована, 1986 р.н., та Тараса Михайловича Журавля, 1975 р.н., жителів м. Києва. У поліції просять громадян, кому щось відомо про цих осіб, повідомити про це за телефонами: (0432) 59-33-22; 59-43-89; 59-43-88 або 102.

Редакція готова вислухати інші точки зору на цю ситуацію.

Фото Сергія ХІМІЧА