У районі Михайлівки, Оксанівки і Ямполя вони розграбовані повністю, до нуля і перестали існувати де-факто вже давно.
Між тим, ці три місцеві знищені пункти пропуску пропускали через кордон більш, як 90 відсотків місцевого населення Ямпільського і Сороцького районів двох країн. За майже десять років відколи їх де-факто не існує – жодного разу Ямпільська районна рада не приймала рішення про їх відновлення, не зверталася до правоохоронних органів, Кабінету міністрів і Державної прикордонної служби що до захисту прав громадян на вільне пересування через ці знищені місцеві пункти пропуску. Жодного злочинця, який знищив на цих пунктах пропуску велику комунальну і державну власність не виявлено і не покарано.
Кілька років тому Вінницька обласна Рада прийняла програму відновлення цих розграбованих і знищених місцевих пунктів пропуску. Не виконала і не виконує її зовсім.
На весь 12 тисячний Ямпіль, на єдиному в місті офіційному причалі, зареєстровано всього два приватні човни.
Вперше за багато століть в районі Ямпільського і Сороцького районів друга за величиною ріка Молдови і України зовсім не використовується в транспортному, туристичному та іншому економічному плані. Вона безлюдна.
Два так звані поромні пункти пропуску діють у “світлий час доби”, який встановлюється прикордонниками без узгодження з місцевою владою, не за астономічними показниками сходу і заходу сонця, а за бажанням працювати самих прикордонників. Пороми рухаються без будь якого графіку. Інформація про їх рух, приналежність, технічний стан в Інтернеті відсутня. Щороку на місяць-півтора зовсім припиняється рух навіть цих плавзасобів через Дністер, в цьому районі, у зв’язку з льодоставом та незначними повенями, котрих не помічають іноді і в самому Ямполі.
Жителі Ямпільського району майже перестали відвідувати Сороцький район Молдови. Молдовою депортовано близько двадцяти жителів лише одного українського села – Цекинівки. В Цекинівці злочинно вирізали і знищили весь метал на колишніх сороцьких очисних спорудах тут. Знищено дві високовольтних молдовських електроопори, включаючи провода та інше електротехнічне обладнання.
Не існує жодного спільного підприємства між двома берегами в цьому районі. Немає жодних курсів вивчення румунської (молдавської) і української мови на обох берегах. Керівники Сороцького і Ямпільського районів, делегації на офіційних зустрічах користуються виключно мовою країни-окупанта – російською.
Побудова моста через Дністер не проходить через громадські слухання. Інформація що до неї дуже дозована і сумнівна. Нагадує передвиборчу агітацію.
В цілому зараз можна констатувати факт, що ріка Дністер, організація роботи охорони державного кордону не єднають два береги ріки, як люблять заявляти українські і молдовські сучасні НАЧАЛЬНИКИ, а роз’єднують два сусідніх райони. Створюють ситуацію відчуженості, настороженості, підозрілості. І нагадують ту, яка буває перед війною. Коли блокуються максимально канали сполучення між регіонами на кордоні. Тут, поки що не побудовано фортифікаційних споруд, а все решта вже зроблено…
Заслужений журналіст України
