На місці трагічної загибелі пілотів на полі за Улановом досі пахне авіаційним пальним і смертю… Бо саме тут 16 жовтня о 16.42 впав під час виконання фігури вищого пілотажу навчальний СУ-27… Шансів на порятунок у двох в кабіні просто не було…
– У Хмільнику люди бачили, як літак виконував фігуру «мертва петля». Пішов вгору, тоді вниз і за горизонтом сховався. Ще тоді подумали, що сталась біда. За кілька хвилин дзвінок від місцевої мешканки, яка поралась на городі і стала очевидцем біди. Було близько 16.55. Мерщій вирушили на допомогу. Було задіяно два автомобілі з Уланова та Хмільника і 9 рятувальників. На місці вже були люди, діти, знімали на фото та відео. Три вертольоти прилетіло, один літак кружляв, який здійснював зйомки із повітря, — розповів нам один із силовиків. — Те, що побачили, шокувало. Посеред поля — велика глибока воронка від удару, і біля неї найбільше відчувався запах пального. Близько восьмої години ми спостерігали заглушений звук, можливо, із землі. Тоді димок пішов. Щось здетонувало, але не думаю, що літак був «запакований».
Горіло шасі літака — найбільша деталь, яка вціліла. Повсюди на відстані кілометра були розкидані шматки винищувача. Двигун та інші важкі деталі залишились у воронці. Довжина літака 18-19 метрів. Бачив я і фрагменти тіл. На кінці периметру лежала людська долоня, ближче — шматок кістки, ще далі — скальпель чорнявого чоловіка. Знайшли на полі ми і парашути, але вони не були розкриті. Тобто, льотчики не мали змоги катапультуватись.
Роботи на місці «НП» можуть затягнутись на ще кілька днів. Завдяки квадрокоптеру відзняли та розділили поле на сектори, ще лиш поставити номерки та розписати, що де лежало. Найвіддаленіша деталь знаходиться на відстані 1,5 км.
– Наче передчували горе. Бо до цього дочці не раз снився сон, що біля нашого села розбився літак. Хто ж знав… Того дня у неї та чоловіка мали бути іменини, ми готувались. Якраз були на вулиці. Літак в небі наче мав йти на розворот і став крилом на бік. І пішов донизу через наше село. Я ще тоді подумала: ти встигнеш вирівнятися чи ні. А потім в голові думка: щось зараз буде. Тоді почули якийсь неприродний звук, побачили вогонь і стовпи диму, — каже очевидець подій Олена Миколаївна із Пагурців. — За секунди прибігла дочка із криками, що літак впав. Ми стали телефонувати до поліції, трубку не брали. Тоді додзвонилась до рятувальників. Було 16.46. Після того — мерщій у хату, збудили чоловіка. Він відразу не зрозумів, чого це три баби голосять. Неподалік знаходиться хата сина Сашка, і склалось враження, що літак впав у нього на городі.
Селяни додають: думають, що пілоти намагались відвести літак від населеного пункту.
– Чомусь серце нам так підказує, — додає Олена Миколаївна. — У мене швагро був прапорщиком, то трохи знаю про авіацію, бачили на власні очі ті «Сушки». Тим паче, пілоти були досвідчені, вони не могли зробити помилку. Якщо це дійсно так, то на честь цих людей потрібно вулиці називати. Ми не проти, щоб так сталось із нашою. Дуже жаль хлопців.
Днями слідчі вже знайшли на місці НП «чорну скриньку». Саме вона покаже стан та всі фігури пілотажу, які виконувалися буквально перед тим, як літак зник з радарів. На одному із заводів Міністерства оборони України її вже відновлюють.
Прізвище першого загиблого льотчика військові назвали майже одразу: загинув військовий льотчик 1-го класу, полковник Іван Петренко, що брав участь у спільних польотах українських авіаторів і готував льотний склад. Колеги відгукуються про Петренка як про справжнього професіонала, чудову, комунікабельну людину, яку всі дуже любили та поважали.
Ось що розповів про льотчика Івана Петренка його друг Сергій Філатов:
– Ми з ним не просто були друзі, а з пелюшок разом. Наші батьки — земляки, починали літати в Омському аероклубі, служили в одному полку. Спочатку я народився, потім Ваня. Він на рік молодший за мене. Вчилися в одній школі, жили в сусідніх під’їздах у військовому містечку. Мріяли вступити до Харківського вищого авіаційного училища льотчиків. Згодом літали на одному аеродромі. Сім’ями дружили, в гості один до одного їздили. Останній раз він приїжджав до нас 8 вересня на авіафестиваль. Це був добрий чоловік, безвідмовний, спокійний. Його не можна було з себе вивести. Добродушний здоровань. Коли був курсантом, у нього була хороша льотна підготовка, і на сьогоднішній день як професіонал я щиро вважаю, що Ваня — один з найбільш підготовлених пілотів Збройних сил України.
Він — інструктор на СУ-27, Мі-29, Л-39, в усіх умовах на всі можливі види підготовки. Таких льотчиків у нас одиниці. І куди його направляли, там він і служив, тренував льотчиків, курсантів возив, потрібно було літати на навчаннях — він літав на навчаннях. Те, що з ним був представник Національної гвардії США, означало, що Ваня був одним з найдосвідченіших і йому довіряли. Щодо трагедії, то всі версії розглядаються. Єдине, що можу сказати: знаючи Ваню як людину і професіонала, я переконаний, що там не було помилки пілота.
Тим часом капітан ВПС США, учасник змагань «Чисте небо» Роман Оболонський, який родом із Києва, запустив збір грошей для допомоги родині загиблого українського льотчика Івана Петренка. Про це повідомила волонтер Любов Шипович.
Одразу після падіння Су-27 УБ через брак офіційної інформації на телеканалах з’явились фейки – про катапультування пілотів, про вихід на зв’язок вже після падіння пілота із США, про парашути пілотів на сусідньому полі, про вибухи боєкомплекту та про «загадкове зникнення» американця, який раптом став невідомим пілотом-українцем…
На жаль, на палаючому полі за Улановом рятувальникам і місцевим вже нікого було рятувати… Так само інформація про буцімто знайдені тіла пілотів одразу розбилась об стіну страшної правди – тіла та літак від шаленого удару об землю розірвались і розлетілись на сотні та тисячі шматочків і уламків…
А ім’я другого — американського підполковника Сета Нерінга на прізвисько Джетро – тримали в таємниці 24 години згідно з правилами армії США, де спершу трагічну новину протягом доби мають повідомити рідним…
Також на місці трагедії наші журналісти зустріли військового аташе Посольства США в Україні, який відмовився давати будь-які попередні коментарі. Але вже згодом американці надали офіційну інформацію:
«Підполковник Сет Нерінг, пілот винищувача з 194-ї винищувальної ескадри національної гвардії Каліфорнійської авіації, помер вчора під час навчально-аварійного польоту в Україні разом з українським льотчиком, — зазначено у повідомленні ВПС США. — Сет Нерінг вперше брав участь у закордонних навчаннях і вперше виконував політ на літаку Су-27 УБ. Йому було 44 роки, він був уродженцем Фресно, штат Каліфорнія. Він приєднався до армії США в грудні 1994 року як начальник екіпажу винищувача F-16. Літав на винищувачах F-16 Viper (2050 годин) та на F-15 Eagle (224 години). Мав понад 20 років досвіду роботи пілота для ВПС США та Національної повітряної гвардії Каліфорнії»…
Ось, що нам розповіли про останній політ українця й американця інші свідки трагедії:
– Він летів на село, почав падати і дав газу – хотів врятуватись! Звук був страшенний. Кажуть, пілот відводив літак… Але це не точно! Бо від нашої хати він впав метрів за 300-400! Удар був такої жахливої сили, що люди і корови підскочили в небо! Шибки і хати вистояли. Хлопці – розбились… — розповів Микола, мешканець крайньої до місця падіння літака вулиці Сонячної в Уланові. — Уламки розлетілись, як конфетті. Було схоже на міні-ядерний вибух! Перші прибігли місцеві… Ми молились, щоб хтось із них лишився живий. Але там лежали лише фрагменти… Над нами він летів на висоті метрів 300… Дуже круто пілот взяв і не витяг догори! В кінці увімкнув, мабуть, форсаж, але не витяг. Упав на те поле, де поряд прокляте місце. Бо грім тричі туди вдаряв, там мобільні не роблять, і поряд в тій балці колись вбили 9-річну дівчинку… Погане воно за аурою і, може, притягло до себе той літак. Ніхто із селян не постраждав, лише корова Ряба, якій осколком вибило око… За компенсацію ще ніхто не говорив, бо нині їм не до цього. Біда! Трагедія! Один літак – дві смерті…
Вже відомо, що на полі за Улановом працюють десятки слідчих і експертів. Водночас поліція охороняла місце трагедії від цивільних:
– Тут працювали 20 наших слідчих із «главка», вибухотехніки, батальйон «Вінниця», спецпризначенці та весь особовий склад відділку із Хмільника. Загалом 100 поліцейських, які позмінно разом із військовими працюють до остаточного вивчення місця падіння літака, — зазначив керівник ГУНП Вінниччини генерал Юрій Педос. – У першу годину після сигналу про катастрофу я був там і організовував охорону місця аварії із підлеглими.
Також на обгорілому полі ми застали головного медика області.
– Я справді працювала на місці падіння літака із експертами по фрагментах тіл, але поки що жодних детальних коментарів не можу давати. Ми просто як медики виконували свою роботу, — зазначила директор департаменту охорони здоров’я ВінОДА Людмила Грабович.
Тим часом, у Командуванні Повітряних сил наголошують, що це не були якісь там «повітряні екскурсії» для американців. Пілоти України та США виконували у небі ознайомчі польоти на техніці союзників, що було передбачено завданням навчань.
– Ознайомчі польоти на українських та американських «спарках» (двомісні навчально-бойові літаки) наші льотчики та пілоти США виконували з перших днів навчання «Чисте небо – 2018». Усе в рамках навчань, аби ми та наші союзники могли особисто відчути сильні та слабкі місця іноземної техніки в пілотуванні, в повітряних боях та маневрах, – розповідає речник Командування Повітряних сил ЗС України підполковник Юрій Ігнат. – Українські пілоти разом із американцями виконували польоти у складі екіпажів на учбово-бойових модифікаціях літаків (УБ) — Су-27 та МіГ-29 так і на їхніх F-15С. Мова не йде про складні елементи пілотажу, зліт та посадку на «чужій» техніці, а лише про простий пілотаж на середніх висотах…
У пам’ять про загиблих льотчиків спільним керівництвом навчань було прийнято рішення продовжити навчання, аби їхня трагічна загибель не стала причиною зриву надзвичайно важливого міжнародного заходу, покликаного зміцнити позиції України та країн — членів НАТО у Східній Європі.
Причини падіння винищувача Су-27 на Вінниччині навряд чи стануть відомі найближчим часом… Бо спільна група військових прокурорів одночасно проводить слідчі дії на місці трагедії, у Миргороді Полтавської області та Старокостянтинові, штабі Повітряних сил ЗСУ у Вінниці, відповідних органах військового управління у Луцьку та Києві. Крім того, у Старокостянтинові щодня збирається комісія Міноборони України з технічного розслідування обставин аварії…
– Допитано близько 50 осіб — військових, посадовців, свідків трагедії. Наші фахівці ще працюють на місці. Уламки літака майже усі зібрані. Вже зібрані останки загиблих. Планується призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Триває й судово-медична експертиза. Йде й «розшифровка чорних ящиків» — над цим працюють фахівці в галузі авіаційної безпеки. Ще невідомо, хто саме з пілотів був за штурвалом. Бо у цій модифікації літака штурвал здвоєний, тож керувати можуть обидва пілоти. Призначена й судова експертиза нафтопродуктів — для дослідження зразків палива, яким заправлявся літак, — коротко повідомив військовий прокурор Вінницького гарнізону полковник юстиції Володимир Клепіковський. — Слідством відпрацьовуються різні причини трагедії. Будуть висновки експертиз — знатимемо, куди звернути найбільше уваги…
А головний військовий прокурор України Анатолій Матіос вже озвучив чотири основні версії причин «НП». Це людський фактор під час виконання польоту, технічна несправність, можлива заправка літака неякісним паливом або погодні умови, які призвели до катастрофи. За його словами, ресурс літака, який розбився, після модернізації був продовжений на 12 років, з моменту капітального ремонту у липні Су-27 налітав 20 годин.
Нам вдалось поспілкуватись з одним із військових експертів, котрий попросив свого імені не афішувати.
– У моїй родині тато льотчик. Був випадок, коли його збили, і він спокійно відвів палаючий літак та вижив сам. Техніка справна, але навіть з відмовою двигуна СУ-27 летить і все добре. Катапульта не спрацьовує тільки тоді, якщо опуститися нижче допустимого рівня при польоті. У даних винищувачах за штурвалом одночасно два пілоти. У Івана Петренка на СУ-27 всього 195 годин. Він більшість життя присвятив МІГ. А це зовсім різні речі. Свідчення людей підтверджують якраз, чому літак зарився — це висока швидкість і низький політ.
До речі, за неофіційною інформацією, саме такими літаками із модифікацією «УБ» здіймались у повітря Президенти України Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Ющенко летів разом із легендою української військової авіації – нашим земляком, на жаль, вже покійним генералом Василем Нікіфоровим і тоді особисто казав, що довіряє як пілоту, так і його улюбленій бойовій машині. Тож навряд чи перша особа держави ризикнула би сісти у якийсь залізний мотлох…
У соціальних мережах виклали зворушливе відео, на якому Іван Петренко сідає у винищувач та здіймається в небо… Й кожен з українських асів та їхніх колег, пролітаючи згодом над місцем трагедії, махав у повітрі крилами, віддаючи останню шану й честь побратимам і друзям…
Бо, як кажуть ветерани військової авіації, «…льотчики ніколи не гинуть, вони відлітають в небо й залишаються там назавжди… В обіймах улюбленого неба…»
Вікторія Микитюк
Анатолій Мельник
Роман Ковальський
Фото Сергія Хіміча
