Гайсинчанину Володимиру Васильовичу Дверницькому минуло 80. Понад 40 років трудився простим робітником на підприємствах міста. Та основним захопленням, справжнім смислом його життя була музика. Без неї не уявляв себе. Ще в четвертому класі записався до шкільного музичного оркестру й досі не розлучається з тромбоном і баритоном. Під час армійської служби грав у зразковому військовому оркестрі Прикарпатського округу. У Львові закінчив музичне училище. У Гайсині на консервному заводі та швейній фабриці, на яких відпрацював понад сорок років, організував духові оркестри. По вихідних, почергово з військовими, грали у міському парку відпочинку, створюючи святковий настрій містянам.
У 1975 році тодішній директор Гайсинської музичної Школи Сергій Ванжула створює аматорський духовий оркестр при районному Будинку культури. Володимир Васильович стає одним із перших його учасників. Разом із такими ж відданими музиці колегами-однодумцями після напруженого робочого дня на підприємстві поспішає на репетиції, розучує найскладніші твори композиторів зі світовими іменами. За короткий час гайсинсткий оркестр став найкращим в області. Приїжджали його послухати гарнізонний духовий з Вінниці, викладачі й учні музичних училищ. І немала заслуга Володимира Васильовича в тому, що в 1997 році колективу присвоюють високе звання «народний».
Свою першу музичну спробу Володимир Дверницький написав, ще носячи солдатський мундир, назвавши її «Гайсинський вальс». Згодом все частіше зявлялися його твори на нотнім папері. Клав на музику власні вірші (літературні здібності хлопчика ще у школі помітив учитель української мови й літератури, відомий фольклорист й етнограф Гнат Танцюра), вірші своїх земляків-поетів. Найтісніше співпрацював із місцевою журналісткою і поетесою Тамарою Грамарчук. Років із десять тому почав упорядковувати свій творчий доробок і вже випустив у світ три збірки власних пісень – «Відлуння душі», «Берег життя», «Миттєвості мелодії в піснях». В них звучать і ліричні, і патріотичні, і філософські, веселі й зажурливі мотиви, які торкається душі й серця. До речі, ці збірки потрапили в руки Павла Зіброва, і, як сказали його продюсери, кілька пісень з них відомий співак готує до свого репертуару.
Нещодавно Володимиру Васильовичу виповнилося 80. З нагоди цієї дати 17 жовтня в районному Будинку культури відбувся своєрідний творчий звіт ювіляра перед земляками. І відкривався він піснею «Ти в моєму серці, Україно», слова й музику якої написав винуватець торжества. Майже дві години тривало вшанування музиканта, самодіяльного композитора й поета.
«Боже Великий, у цю хвилину збережи цю прекрасну людину, дай йому в мирі і злагоді жити, многії, многії благії літа». Такими словами завершилося свято пісні.
Олександр Рябокінь
