25 жовтня Вінницький Апеляційний суд розглядав справу Сергія Бондарчука, оператора ПАТ «Укртрансгаз», який більше чотирьох років судиться з цим підприємством.
– Ще у 2014 році я почав добиватися належного мені права на приватизацію службового житла у ПАТ «Укртрансгаз», – розповів Сергій Бондарчук. – На той час я відпрацював у цій державній компанії 12 років і за законом мав право на приватизацію службового житла після 10 років безперервної роботи у компанії. Причина відмови була формальною — наче не був створений приватизаційний орган.
Приватизацію мені не дозволяли, тиснули, погрожували звільненням. Я виклав у «Ютуб» відео, де показав, як мене не забезпечили спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту. Тоді з мене взяли пояснення і звинуватили в тому, що я на об’єкті підвищеної небезпеки перебуваю без спецодягу (який мені не видали!). Влаштували перевірку знань з охорони праці і звільнили за начебто невідповідність кваліфікації.
Я подав до суду і виграв всі три інстанції, включно з Верховним Судом України. За рішенням суду я мав бути поновлений на роботі у жовтні 2016-го. Але на моєму місці працював інший, хоч я виходив на роботу півтора місяця. А потім мене відсторонили начебто за ухилення від медогляду. Відсторонений я був протягом року, після чого мене вдруге звільнили.
Вінницький міський суд визнав моє друге звільнення законним. Втім, докази, на мою думку, були дуже суперечливі, тому я звернувся до Апеляційного суду Вінницької області. Вимагаю свого поновлення на роботі із виплатою заборгованої зарплати за час вимушеного прогулу протягом двох років.
– Про яку суму йдеться?
– У мене двоє дітей, дружина довгий час була у декреті, мене відсторонили без збереження заробітку. Людина, яку поставили на моє місце, і досі працює. Як оператор газорозподільної станції «Вінниця Східна» 5-го розряду на момент звільнення з усіма доплатами я отримував 9300 грн./міс. От і рахуйте.
На даний момент, наскільки мені відомо, нікому з працівників «Укртрансгазу» не дають скористатись їхнім законним правом на приватизацію житла. Порушують інші трудові права, фактично перетворивши людей на безправних рабів, залякуючи їх прикладом мого звільнення. А я у суді довів свою правоту! У рішенні Верховного Суду України вказано і на неналежні умови праці, і на прямий зв’язок між відстоюванням мною своїх трудових прав та подальшим звільненням!
Апеляційний суд продовжить розгляд справи Сергія Бондарчука.