Про те, як зі звичайного водія стати картинг-пілотом розповів вінничанин Сергій Колесник.

Як давно Ви зацікавились картингом?

По спортивним міркам, я захоплююсь картингом недовго. Тільки в 2015-му я вперше сів в карт. Пам’ятаю, в жовтні 2015 року я вперше прокатався, а в листопаді, тобто через місяць, я переміг у міських змаганнях й зайняв перше місце в заїзді. Ця перемога мене дуже мотивувала до розвитку в прокатному картингу (любительському – ред.). А потім за результатами телеметрії (вимірюванні кращого часу заїзду одного кола) я став кращим у сезоні картингу, сезон триває з березня по листопад, бо у Вінниці, на жаль, немає критих трас для картів.

Насправді, я дуже люблю автомобілі і все, що зними пов’язано, з самого дитинства любив швидкість. Я водій. Картинг дав мені ту свободу, яку просто неможливо дозволити собі на дорозі, адже я прихильник безпечної їзди. А у гонках на картингах можна відчути і драйв, і адреналін, і швидкість, будучи при цьому у повній безпеці.

А нема відчуття, що ти їдеш у дитячій машинці?

Картинг це точно недитяче задоволення. Звичайно, так може здатись на перший погляд: дорослі чоловіки у маленьких машинках, які схожі на тазики на колесах… Але у тому тазику щонайменше шість кінських сил, а розігнатись можна до 80км/год. Крім того, щоб займатись картингом, в тому числі й прокатним, потрібно мати гарну фізичну підготовку. Після 10 хв “покатушок” руки болять від долонь до плечей. У картингу гідропідсилювача керма немає, і всі маневри виконують за рахунок м’язової сили рук. Повірте, новачки завжди відчувають після заїздів, як їхні кисті рук, буквально, “відвалюються”. Тому серед суперників дуже рідко можна зустріти дівчину.

Крім того, це дуже динамічний спорт і ти мусиш миттєво приймати рішення, швидко думати, сильно концентруватись. Коли ти за кермом карта, тобі не можна думати про роботу чи дружину, вся увага тільки на трасу, яку, до речі, потрібно весь час аналізувати, щоб випередити дії суперника.

Прокатний картинг – небезпечний вид спорту?

Відколи я займаюсь цим спортом – не чув про якісь летальні випадки або про якесь важке травмування. Можна натовкти собі синців, здерти шкіру… Думаю, якщо ти шибайголова, то можна і на велосипеді чи самокаті покалічитись. До карта потрібен виважений і спокійний підхід, а ще адекватність. Тоді перевернути його на трасі практично неможливо. До того ж траса захищена автомобільними покришками. Пілотам завжди видаються шоломи, а при бажанні – можна екіпіруватись від ніг до голови. Тому я особисто вважаю цей вид спорту безпечним.

У Вінниці багато однодумців маєте?

Це не просто однодумці, це члени моєї команди, де я капітан. До речі, всі члени команди – це шість постійних та чотири резервних члена, крім мене, мають роботу, що пов’язана з автомобілями. Тому, всі свідомо підійшли до вибору свого захоплення.

Так, ми створили вінницьку команду, щоб брати участь у різних турнірах. Ми постійно готуємось, їздимо по всій країні на змагання, щоб бачити можливості інших команд. В 2016 році ми взяли участь у всеукраїнських змаганнях по картингу Red Bull Kart Fight. То був наш дебют. Змагалось 8 міст, 24 пілота. Ми в той час, були досить сирими, але не зважаючи на це, нам вдалось потрапити до фіналу, де 8-ро найкращих пілотів змагались за можливість представляти Україну на світовому чемпіонаті. В результаті, ми зайняли 6-те місце.

За три роки, що я займаюсь картингом, я вже познайомився з усіма власниками картинг-клубів, це дозволяє тримати руку на пульсі й завжди бути готовими до нових змагань.

Як часто ви тренуєтесь?

По кілька разів на тиждень, але якщо це зима, то доводиться тренування зменшувати, адже у Вінниці закритих трас для картингу немає, а їздити до Києва не завжди виходить, адже це час та кошти. У Вінниці для нашої команди власники картинг-клубу роблять знижки, тому заїзди для нас трохи дешевші, чим для інших вінничан. А тренуватись потрібно, адже без тренувань ми втрачаємо форму. Тренування потрібні індивідуальні та командні. Нам потрібно мінятись картами, адже на змаганнях ти не знаєш який карт тобі попадеться.

Що потрібно, щоб взяти участь у чемпіонаті з хобі-картингу?

Особливого нічого не треба. Приходьте на трасу, показуйте гарний результат, і вам запропонують взяти участь у команді. Ну і, звичайно, треба мати фінансову можливість виїжджати на змагання і платити організаційні внески. Вони, відносно, не великі. Плюс проїзд, харчування.

Як до Вашого хобі ставиться Ваша сім’я?

Нормально, вони підтримують мене. Дружина постійно супроводжує мене на турніри, за що я їй дуже вдячний, бо її підтримка найцініша. Вона, до речі, теж водій, але за карт сідати не хоче.

За час Вашого захоплення картингом, хто з суперників запам’ятався Вам найбільше і чому?

Час. Картинг – хобі, де саме час – це твій найважливіший суперник. Одне коло – 25 секунд, друге – на дві секунди менше, а щоб покращити свій результат ще хоча б на пів секунди, доведеться добряче попрацювати. Це постійна гонитва за часом.

Чи маєте Ви амбіції стати професійним гонщиком?

Ну, звичайно. Картинговий майданчик це не лише розвага. Інколи він може стати початком спортивної кар’єри. Картинг в світі автомобільного спорту називають першим кроком до Формули-1. І більшість найкращих світових гонщиків починали свою кар’єру саме із картингу. Серед них – Міхаель Шумахер, Міка Хаккінен, Фернандо Алонсо, Міккі Лауда, Айртон Сенна і Себастьян Феттель.

Але для початку, було б непогано, взяти участь у світовому чемпіонаті по картингу, а там побачимо…