Історія, яка трапилась у родині переселенця та ветерана батальйону «Айдар» Володимира Кучерявого, справді шокує.

За словами чоловіка, його 11-річного сина Данила вкусив пес, і є всі підозри, що дитина могла підчепити сказ. Лікарі це заперечують, мовляв, у хлопчика просто депресивний стан. Вже другий місяць дитина на лікуванні.

– Коли я пішов в АТО, моя дружина та діти мешкали у Могилеві-Подільському. Як тільки демобілізувався, перебрались до Вінниці. Донька навчається у коледжі, син — у школі №19. 28 вересня Данило вийшов на дитячий майданчик погратись. Є свідки, котрі бачили, як дитину собака вкусила за вухо. Я негайно звернувся в поліцію та до комунальної служби, щоби відловили пса. Вони приїхали, шукали, але так і не знайшли.

Після «НП» ми повезли Данила до лікарні. Рану обробили та вкололи дві вакцини від сказу. Ще тоді на лобі та щоках з’явились опіки, можливо, виникла алергія, адже проби не брали. Ми розпочали лікування дитини за відповідною схемою уколами, як призначили медики, — пригадує батько Володимир. — Але згодом у сина стали проявлятися симптоми сказу: спочатку біль у вусі на місці укусу. Ми знову звернулися до лікарів, але марно, ніхто не звернув уваги на цей явний симптом. Належного обстеження так і не провели, хоча ми говорили про укус собаки, переживали, щоб не було інфекції.

Потім з’явилася немотивована тривога у поведінці сина. А вже 9 жовтня син втратив свідомість. Викликали «швидку». Ми наполягали на госпіталізації у дитячу обласну лікарню, але нам відмовляли. Довелось брати таксі та везти самому. Там у дитини помітили судоми біля одного ока з боку укусу, порушену координацію руки, відсторонений погляд, слабкість, депресію. Дитину відвезли в реанімацію. Проте після усіх аналізів та обстежень сказ не підтвердився. Паралельно результати ми направили до столиці. Тим часом Данило кілька разів втрачав свідомість, а медики пояснювали, що він симулює. Пропонували лікування у психіатра, але ми відмовились.

За словами батьків, хлопчика виписали додому 11 жовтня. Дитина почувалася погано, була у депресії.

– Данилкові було важко дихати. Параліч дихальних шляхів теж є ознакою сказу. Дитина втрачала свідомість, а з рота йшла піна. Під тиском громадськості та за допомоги побратимів домоглись, щоб дитину все ж поклали в реанімацію дитячої лікарні. Це врятувало хлопчику життя, оскільки вночі йому було дуже зле. Але позитивних зрушень все одно не було, вирішили малого реанімобілем везти до столичного ОХМАТДИТу. 16 жовтня Данилко вже був у столиці. Але досі йому не визначили діагноз. Медики кажуть, що це депресивний психічний розлад, дитина у неврології. А ми із рідними та близькими підозрюємо, що все через укус собаки. Можливо, прояви сказу, інфекція або неякісна вакцина. Вже готуємо судові позови до тих інстанцій, які так халатно поставились до мого сина.

Нам вдалось поспілкуватись із вінницькими біологами, які мають сумніви, що у хлопчика сказ. За їхніми словами, інкубаційний період цієї хвороби у дитини становить 10 днів і наслідки тут трагічні… Дитині ж ввели вакцину вчасно.

– Можливо, міг отримати якусь інфекцію через укус або проявилось інше захворювання хлопчика, про яке не знали. Втім, це лише здогадки, варто провести ретельне дослідження, — кажуть фахівці.

В обласному департаменті охорони здоров’я порадили батькам звернутись із письмовою заявою, якщо мають скарги. І тільки клініко-експертна комісія допоможе встановити істину. Тим часом побратими та друзі батька хлопчика продовжують збирати кошти лікування.

Віталіна Володимирова