А спочатку був різкий виступ із трибуни сесії районної ради місцевого бізнесмена і власника клубу Романа Лотоцького. Він заговорив про несправедливість. Його ж звинуватили у тому, що він хоче … закрити ДЮСШ!

– Ми разом з однодумцями створили клуб «Ферум», перед цим я відпрацював 5 років тренером у ДЮСШ. Ми займаємося пауерліфтингом, пропагуємо здоровий спосіб життя, існуємо за рахунок членських внесків, а ще беремо офіційну участь у різних змаганнях, приносячи нашому району спортивні очки, — розповідає Роман Лотоцький. — У нас є чемпіон України, два майстри спорту. Всю свою діяльність ми проводимо без бюджетних коштів, хоча виступаємо у федерації, котру підтримує міністерство. Минулого року я завершив свою спортивну кар’єру, досяг мети і отримав звання майстра спорту. Всі кошти, котрі ми залучаємо до свого клубу, це або з мого бізнесу, або членські внески моїх однодумців. Нам дуже непросто, але наші спортсмени мають прекрасні результати. Можливо, тому моя діяльність викликає такий негатив у чиновників, котрі без бюджетних грошей не варті нічого.

Нещодавно на спортивну школу було виділено з бюджету 16 мільйонів гривень. Там тренується команда з баскетболу, котру до змагань тренують 7 тренерів. У них є ще й літній майданчик для тренувань. Та за минулий рік баскетбол приніс Бару 234 очки на обласному рівні. Жодного з загальноукраїнського не привезли. А пауерліфтинг заробив 381 очко.

Питання у несправедливості. На ці гроші провели капітальний ремонт, збудували тренажерний зал з надсучасним обладнанням і спортивний хостел. Туди відразу ж пішли люди, котрі платять немалі гроші (700-1000 гривень) якимось особам, які вважаються тренерами. Тарифів затверджених немає. Тим часом дитяча секція боротьби займається у старому залі. Я вважаю, що тут справді конфліктна ситуація, бо до відремонтованих спортзалів у першу чергу допускаються «платники», а не діти, котрі займаються у спортивних секціях і котрі б змогли принести очки Барському району. Чиновники кажуть, що заробляти гроші — це добре. Я згоден, але не за рахунок тих, хто сплачує податки, бо далеко не всі гроші проводяться через термінал.

На сесії я звернувся до депутатів з тим, щоб вони створили комісію і вивчили це питання, можливо, я в чомусь не правий. Але натомість отримав перевірку за перевіркою мого спортивного клубу. Складається враження що мій клуб таким чином намагаються знищити. В таких нерівних умовах конкурувати просто неможливо. В Бару є ще 5 спортивних клубів, котрі працюють в якомусь одному виді спорту. З ними у мене чудові стосунки, і ми єдині у своїй думці — нечесно так робити. Я вважаю, що спортивні клуби мають займатися масовістю, а держава мала б виділяти гроші вже на якогось конкретного перспективного спортсмена чи команду.

– Ми з братом-близнюком тридцять років працюємо у цій школі. А перед тим тут піввіку працював мій батько, — розповідає директор ДЮСШ «Колос» Олег Голодюк. — Увесь Бар, крім Романа Лотоцького і тих, що стоять у нього за спиною, зрадів, що в ДЮСШ відкрилася сучасна тренажерна зала. Лотоцький не сказав головного: у нас стоїть банківський термінал, і люди платять гроші безпосередньо на спецрахунок. Зате він, три роки тому відкривши неприбуткову громадську організацію «Ферум», брав у людей гроші, не сплачуючи жодної копійки державі. В нашій школі займається більше 500 дітей. І вони написали звернення до голови райдержадміністрації, щоб провели перевірку діяльності цього клубу. Власне, що й відбувається зараз. У нас десятки людей підтвердять, що платили йому немалі гроші. Це брехня, що ми на майданчик нікого, крім баскетболістів, не пускаємо! Тут займаються спортсмени з педколеджу, транспортного коледжу, секції футболу, великого тенісу, волейболу. Причому всі безкоштовно. А Лотоцький — класичний аферист. Він намагається нас очорнити за те, що ми написали дві обласних програми, виграли гранти, закупили тренажери. Приїжджали чиновники навіть з міністерства і в один голос стверджували, що це яскравий приклад вдалого вкладання державних грошей. Але кільком людям це не до вподоби.

Скандал викликав широкий резонанс у соціальних мережах. І переважна більшість стала на бік ДЮСШ.

«Шановний Романе, я розумію, що ви незадоволені тим що у нас в місті з’явився дійсно справжній спортивний зал, де люди мають змогу займатися в кращих умовах, з тренерами вищого рівня, — пише Інна Червінська. — Особисто я випускниця Барської ДЮСШ і можу чесно сказати, що вдячна тренерам ДЮСШ за спорт, підтримку, навчання та здоровий образ життя, чого мене навчили в цій школі. Те, що ви висловили, не підтверджується фактами і говорить лише одне: людська заздрість — це дуже погано і низько».