Бо споглядаючи ці офіційні покладання квітів із «учасниками» довелося б позичати очі у Сірка… Не їм, мені. Бо ж совість заїдає тих, у кого є душа… А якщо там таблиця множення – вони «валитимуть» завжди і всюди – де є «інтерес».
Чому я роблю такі висновки? Бо в цей день 5 років тому ми із редакцією «33-го» ще зранку збирались із однодумцями на імпровізований майдан у Вінниці. Лив дощ. А ми стояли і доносили владі – місцевій і київській, що йти в московське іго – смерті подібно. Бо ж подивімося на себе у дзеркало – ми калмики, удмунти, кабардинці, ненейці, буряти, адиги… там всього 180 різних національностей у РФ ( нічого поганого до них не маю)? Ні – ми такі ж європейці як і ті хто поряд, у ЄС. Де живуть по честі і совісті. Де діють закони і є справедливість. Бо від Львова до Польщі – 62 км. Із Вінниці – така сама «єрунда». А наприклад навіть не до Варшами чи Праги, а Відня – стільки ж як до Москви.
Але хто міг допустити там у «великой и могучей», що не забула до цього гарантувати нам в Договорі «Вічну дружбу», роздягти і розброїти наші ЗС і забрати ядерну парасольку, щоб «хахли» були у вигідніших умовах?
Бо споконвічно і далі мали були «обслугою», «донорами процветатия» у пушечним м’ясом для бредових імперських амбіцій. І страшними голодоморами на політгеноциами українців вони таки зробили рабами – а тут вириваються туди, куди їх Ху.ло ніколи не поведе!
Що далі вони робили за допомогою нашої підлої і підступної 5-ї колони – знає кожен! 5 років біди і війни. Смертоносної, підступної і страшної. Яку і війною ще офіційно не назвали. Біглий зек-клоун і всюди – тут і там «перефарбовані лиси» без честі і совісті – бариги, що влізли у владу на крові майдану. І гендлюють усім!
– Ракова опухоль корупції поїдає Україну – криком кричать нам уже політики- іноземці.
Народ плете маскувальні сітки для передової, шлем на передову посилочки, часом за останні гроші, особливо матері та рідні «нульовки»… А вони – страшне павутинням відкатів… Сніг пройде і наступить весна… А павутиння треба змітати!!!
Я, як і тисячі, мільйони була на тому Майдані – із першого по останній день. У Києві і Вінниці. Тому дуже добре знаю хто там був із теперішньої вінницької влади і примазаних!
Хочете чесно? 4 – 6 депутати тодішньої обласної ради (це із Київським!) і 3-4 ( та й то не постійно) міської!!! І ці прізвища в мене викарбувані в серці!!! Тому не лукавте і не придумуйте відмовок- що його у Вінниці захватили політпартії!!! Я була там безпартійною депутаткою! Але в раду Майдану вибирало все багатотисячне віче прямим голосуванням.
І наш колектив, тисячі взагалі безпартійних але не байдужих вінничан!!! Люди, добрі, якби ви знали скільки ми впрошували місцевих керівників, депутатів-колег, місцевої інтелігенції, заслужених і народних, тих, що зараз при владі, вийти хоч раз до людей, виступити, підтримати… Але як кажуть «а в ответ тишина».
А були звичайні дядьки та тьоті, офіцери і генерали, хлопці і дівчата, яких я навіть по прізвищах не знаю, а так Дядя Гіша, Тьотя Ганя, просто Зоя…але які рятували Україну і Вінниччину як могли. Насправді це було не так романтично, а страшно і часом до безнадії важко. Пригадую, як від безсилля впала прямо на імпровізованій трибуні –втративши свідомість – і особливі ті підставлені руки допомоги. Серед них був і генерал Дисяк.
Як просили впустити із небагатьма колегами народ у обласну раду під час сесії. Бо ж візьме її штурмом! Не послухались. Зателефонувала прямо туди колега Люда Полішук із криками «вбивають людей»… І я кинулась в темні коридори…А там просто кишіло спецназівцями, що потонули в темноті і диму. Я руками у вишиванці немов крилами звільняла дорогу народу… і вони розступались – від єдиного дотику маленької жіночої руки… А могли б зробити таку темну, що знайшли б десь придушенною (Спасибі!). Але за мною не пішов жоден мужик – колега!!!! Ті, які тепер так розпинаються про Майдан! Зате полізли через пожежні драбити втікати від народу. Бо ж присягнути йому – зрадити Януковича, ПР!
Це була мить, коли ми всі поставили на плаху власне життя
Бо ж ініціаторів і організаторів Майдану в разі чого… не помилував би ніхто.
Пригадую як із підписом тепер начальника-правоохоронця мені принесли повістку у справі майданівців-терористів (У Вінниці). Я була на роботі і з колегами готували випуск чергового випуску промайнадівського «33-го». Тому затрималась.
Аж раптом дзвінок від сусідів:
– До тебе у хату ломиться цілий наряд міліції. Ховайся, втікай…
І вже на другий день після резонансу про ці події повтікали всі хто злякався, в тому числі із Ради вінницького майдану… А там було нас усього діючих з десяток.
Совість перемогла страх. Тому вже на тому ж тижні була викликана до слідчого. Де мене по повній програмі допитували по заведеній кримінальній справі спочатку слідчий, потім начальник слідчого управління про «теракт – захват облради і якоби масове отруєння депутатів-регіоналів – заколотниками- терористами». Розумієте, що по цій справі всім підозрюваним світило по 15 років тюрми… Потім почались перші арешти Володі Барцьося, нині депутата, студента Ковальчука, інших…
Я на власному досвіді, як могла, доводила, що отруїтись вони не могли. Бо ж першою вибігла в «цей газ». Але ж ці брехливі заяви писали реальні віннничани, щоб загребти надовго в тюрму нас!!!
Чи то в жарт чи реально, потім знайомі офіцери спецслужб розповідали, що щоранку і щовечора, вночі чи під ранок, коли ми із чоловіком повертались додому із Майдану, на наших головах спецназівці, які охороняли будинок губернатора, мого сусіда, перевіряли точку прицілу…
А ще хочу вкотре відповісти тим, хто вважав, що раду захоплювати не потрібно було! Так скаже лише не майданівець. Адже керівництвом Майдану було прийнято рішення – відтягти такими діями в регіонах – силовиків із Києва, щоб не потопили в крові майдан. Тому так сталось… Далі потрібно було саме для цього блокувати місцеві частини внутрішніх військ.. І ми разом із небайдужими вінничанами це робили. Де тоді були сьогодні властьімущі???
А коли зайшла на 4 –й поверх споруди Вінницької облради і дізналась, що молоді хлопці та дівчата, що окупувались там, розуміючи, що вони живі мішені і може навіть смертники, занесли в одну із кімнат для порятунку до тонни тротилу – стало страшно!
Зрозуміло, що вони б це використали лише у крайньому випадку! Але ці крайнощі чомусь дуже провокували наші безголові генерали та представники влади Вінниччини…
Хто не бачив замаскованих у дворах машин та автобусів із спецназівцями? Бо їм в голови приходили бредові ідеї – брати штурмом приміщення! Особливо тривожними були ночі. І небайдужі вінничани ночували там «як живий щит». Когось із сьогоднішніх там хтось бачив? Зате все життя буду пам’ятати жіночок, серед них відставну міліціонерку! Які в них очі – як в України!!!
Якби стався б штурм – був би спалений центр і розкидані трупи… Реальні, наших земляків. Причому що із однієї сторони, що із іншої. А про те, як побачивши героїзм власного народу на його бік таємно стали навіть вінницькі кримінальні авторитети (деякі!) і як довелось через них вмовляти наше тодішнє керівництво – відмовитись від штурмів і зберегти життя – то окрема тема. Бо ж професія така – знаю усіх! Як вони інсценували «захвати» тітушками ради, для очей і їхніх кураторів зверху! Щоб потім прозвітували і їм: мовляв робили, але – не вдалося!
Зрештою про це все і багато чого іншого читайте в моїй книзі «Журналістка покоління Х».
А на завершення зараз скажу: я і мої побратими – реальні, а не продажні, перекрашені і примазані, знаємо дуже багато про все і про всіх в ту доленосну мить історії. Роль кожного в тому смертоносному протистоянні.
І те, що наші керівники в ті рокові ночі майдану, коли ще Янукович вагався – втікати чи душити майдан його Антитерористичною операцією, таки дали згоду на приїзд до Вінниці 4-х автобусів (а може й більше) «Оплотівців» із Антимайдану. Щоб вони потрощили і спалити центр – щоб таким чином дискредитувати місцевих майданівців в очах вінничан і далі здійснити вже спецназівцями зачистку і вінницького Майдану із розміщенням у фільтраційні центри активістів (один із таких мав бути на території колишнього ГПЗ) це не бредні, як вирішили фейкові борзописці, а правда.
І те, що для чогось закрили на три і більше ночей всю міліцію міста в облраді, тримаючи голодною – холодною без виходу – також.
Як і те, що Вінниччина була дійсно одним із центрів постачання тітушок до і в дні розстрілу на Майдані – також правда. Як і те, що на Антимайдан щоденно їхали десятки автобусів із держслужбовцями і проплаченими тітушками – також. І організовували їх нині діючі заступники та начальники департаментів та управлінь!
І навіть явні злочини – супровід нашими даїшниками шести автобусів, набитих тітушками в дні розстрілу, із однаковими фальшимими номерами (для чого?!) – покладені під сукно! І про це усе уже давно є свідчення в правоохоронців. Журналістські розслідування – із фотофактами автобусів та справ. Але хто покараний?!
Ми! Терзаннями і розчаруваннями. Та ще замовними ріками бруду. Бо ж тепер вже не ми – вони майданівці!!! А реальні лідери – під ногами із рейтингами довіри плутаються!
Чи знаєте ви реальних майданівців при владі? Ні. Одна – контрреволюція – влучно оцінив ситуацію майданівець-колега.
А тому я кажу лише одне – помоліться сьогодні за душі вбитих. Бо ці люди – безневинно закатовані потрапили в рай, стали праведниками і тому судитимуть мене, тебе, кожного. Сподіваюсь, що й цю усю примазану шваль… Бо як назвати тих, хто прийшовши до влади на їхній крові розтерзує та обкрадає Україну?! Не зробивши навіть елементарного – знайти і посадити тих, кого вже знає весь народ і так!
І доки я буду бачити серед «почесних покладальників» до Небесної Сотні бариг, організаторів тітушок, чи просто боягузів, що засіли на дно чи змотались в теплі краї – перечекати, я туди не піду. Бо як розумієте знаю усіх поіменно!
Краще в церкву, але через контрреволюцію деяких наших панотців – вже й туди не знаєш куди йти! Ось так і живемо і надіємоь вже лише на Бога.
Спасибі, що вислухали.
Давайте згадаємо, як це було. Фоторепортаж журналістів “33-го каналу”. Із архіву газети.
З повагою,
член ради Майдану, депутат Вінницької облради, Заслужений журналіст України
після того як подивилася програму бігус інфо про статки вашого сина високопосадовця редько михайла ваш талант журналіста мене не хвилює ще вистачає совісті щось писати таке патріотичне
Таня, це наш спільний біль і під цим листом підпишуться мільйони! Спасибі за правду
Танічка, прекрасно! Так душу вивернули, що наче побувала там! Професіонал! Ви дійсно патріот України
А автобуси із однаковими фальшномерами, про що пише автор із набитою тітушнею дйсно були. І коли ще їх супроводжувала наша міліція – то це реальний злочин! Це я тому тупоголову мартіну чи Юрі???????
І навіть явні злочини – супровід нашими даїшниками шести автобусів
Чи знаєте ви реальних майданівців при владі? Ні. Голого Гаврилюка не достаточно? или всю быдло-гопоту с битами в Раду?,
Редько вообще головой тронулась