Михайлу Альошкіну всього 28, а в нього вже є власна справа. У вільний від роботи час він виготовляє і продає ексклюзивні дерев’яні ложки та інші вироби, які знають не лише в Україні, а й за кордоном.
Техніку роботи та оброблення наш земляк опанував самостійно. Усе екологічно чисте.
– Любов до дерева відчув ще з дитинства, у сім’ї скульпторів-художників. В природі ніколи не повторюються форми, лінії, немає ідеального кола, все пластичне і гармонійне — розповідає Михайло. — Спочатку зробив ложку для своєї нареченої, і нам вона сподобалась, і це стало вирішальним фактором. Адже ложка для мене як оберіг оселі, символ достатку у хаті. В Україні колись існувало до 150 різновидів дерев’яних ложок. Батьківська ложка, захалявна ложка, козацька, купецька, межеумок – проста селянська нефарбована ложка, міщанська ложка, монастирська, насипна, рибальська, розливна ложка (ополоник), циганська, чумацька. Я досліджував історію ложок на Вінниччині і знаю, що колись тут вони поширені були з липи, клена, рідше — з берези, груші.
Загалом Михайло виготовляє не тільки ложки, а й лопатки, дошки для нарізання, підвіски, скульптури. Для своїх робіт використовує багато видів дерев. Черешня, вишня, груша, яблуня, айва, обліпиха, глід, дерен.
Фруктові дерева важко обробляються, але вони й стійкіші до розтріскування. Думаю, що з кожного дерева можна зробити ложку. Але чув, що не варто брати тополю, бо часто у фольклорі зустрічаємо перетворення в неї дівчини чи жінки. Не рубаю живе дерево, а використовую деревину, яка природно віджила своє або була зламана грозою. Кожна ложка унікальна, намагаюсь передати душу дерева. Працюю сокирою, ножем, ложкорізом, різцем. Покриваю рослинною олією (соняшникова, оливкова, лляна). На ложці не залишаю ніяких знаків. Сама природа вже залишила свій знак на цьому дереві — малюнок, текстуру, запах…
Щодо особливих замовлень, то тут нашому співрозмовнику теж є що згадати. Одного разу він виготовив на ярмарок у Польщу 70 ложок за 15 днів, де було використано майже 20 видів дерев.
Зазвичай іноземці і купують частіше, ніж українці. Це Канада, Німеччина, Польща, Бельгія, Корея, Македонія. Брав участь я у Ягеллонському ярмарку в Любліні, ярмарку у Варшаві, Закопаному, Львівському різдвяному ярмарку, Lviv Mini Maker Fair, Різдвяному арсеналі у Києві, Міжнародному художньому пленері у Ядуві (Польща). Але досі найлюбленіша моя ложка із черешні. Нагадує мені вона дитинство.
Віталіна Трудько
