Голова Верховної Ради Андрій Парубій скликає позачергове засідання парламенту на 16:00 26 листопада
Про це йдеться у заяві спікера ВР, яку оприлюднено в ніч на понеділок.
“На виконання рішення РНБО України і зверення президента України, на понеділок, 26 листопада на 16:00 я скликаю позачергову сесію Верховної Ради України”, – зазначив Парубій.
“Вже п’ятий рік триває російська агресія проти України. Окуповано Крим і частина Донецької і Луганської областей. Практично щодня позиції наших військових обстрілюють російські терористи на Донбасі. Очевидно, що фронт російської агресії розширився і тепер він сягає Чорного і Азовського морів.
25 листопада на кораблі Військово-морських сил України було здійснено підступну атаку російських військових. Такі дії російського агресора – порушення норм Статуту ООН, Конвенції ООН з морського права. Весь світ побачив докази російської військової агресії, з якими вже ніхто не зможе посперечатися. Адже весь світ побачив відео, де російські військові кораблі атакують українські”, – заявив голова ВР.
Що таке воєнний стан, який також помилково називають “військовий стан”?
Це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у випадках збройної агресії проти України, нападу на неї, а також якщо існує небезпека для незалежності та територіальної цілісності держави.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, закон України “Про правовий режим воєнного стану”, а також указ президента.
Хто вводить воєнний стан?
Пропозицію щодо запровадження воєнного стану президенту подає Рада національної безпеки України. Після цього президент має розглянути цю пропозицію та видати указ про ведення воєнного стану. У наступні два дні Верховна Рада повинна його розглянути і проголосувати за введення надзвичайний стан.
Спікер парламенту Парубій вже оголосив про скликання позачергової сесії у понеділок, 26 листопада.
Після цього указ має бути поширений у засобах масової інформації. Також Україна має повідомити генерального секретаря ООН про параметри введення воєнного стану на території країни.
Воєнний стан вводиться на території всієї країни?
Воєнний стан може вводитися на території цілої держави або в окремих її регіонах. Це має бути чітко зазначено у президентському указі.
У законі не вказується тривалість воєнного стану – термін його дії має бути зазначено в указі президента. РНБО рекомендувала президенту оголосити ВС строком на 60 днів.
Також президентський указ визначає перелік прав і свобод громадян, що будуть обмежені під час воєнного стану.
Верховна Рада може прийняти указ повністю, частково, з рекомендаціями або застереженнями.
Хто керує державою під час воєнного стану?
Згідно із законом, керівництво державою переходить до військового командування, яке разом із органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування мають запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму.
Що таке “військові адміністрації”?
Це тимчасові державні органи, які можуть бути утворені на територіях, де проголошено воєнний стан. Рішення про доцільність їхнього створення приймається президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Адміністрації утворюються в одному чи декількох населених пунктах. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається та звільняється президентом України за пропозицією Генерального штабу.
Чи потрібно йти у військомат?
Закон про мобілізацію говорить, що громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.
Проте, це не означає миттєвої мобілізації. Під час засідання РНБО президент заявив, що “рішення [про введення воєнного стану] не передбачає негайної мобілізації; але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги”.
Втім, навіть якщо військомати цілеспрямовано не шукатимуть військовозобов’язаних, громадянам, які перебувають обліку, змінювати місце проживання буде досить проблематично. Без дозволу військового комісара це заборонено.
Чи відбудуться вибори президента та парламенту під час дії воєнного стану?
Ні. Про вибори під час воєнного стану можна забути. Це стосується виборів президента, виборів до Верховної Ради, до Верховної Ради АР Крим, та до органів місцевого самоврядування.
Також забороняється проводити будь-які референдуми. Зміна Конституції України та Конституції АР Криму також заборонені.
Після припинення воєнного стану у Ради є 90 днів на те, щоб визначитися з новою датою виборів у випадку, якщо вони мали бути проведені у період, на який було введено воєнний стан.
Однак під час засідання РНБО її секретар Олександр Турчинов запропонував президенту ввести воєнний стан строком на 60 діб.
Як відомо, наступні вибори президента мають відбутись 31 березня 2019 року, тобто вже після орієнтовного закінчення дії воєнного стану.
Але є один нюанс – виборча кампанія починається за 90 днів, тобто 31 грудня. Введення воєнного стану означатиме відтермінування початку кампанії щонайменше на місяць. А це може стати реальною причиною для перенесення дати виборів президента.
Чи обмежуються якісь права?
Так. Умови воєнного стану передбачають повну заборону проведення страйків, масових зібрань та акцій. Тобто, наприклад, під заборону потраплять ці ж акції євробляхерів. Або можливі протести проти підвищення цін на газ.
Військове командування під час воєнного стану має право запроваджувати комендантську годину, встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду в населенні пункти, обмежувати свободу пересування громадян, а також рух транспортних засобів. Нова військова влада отримає право перевіряти документи, а в разі потреби проводити огляд речей, транспорту, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.
Запрацює також право на заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, якщо вони несуть ризик для суверенітету, та національної безпеки України.
У той же час у законі передбачено цілий список прав, обмеження яких забороняється. Зокрема, це заборона тортур, покарання, принизливого поводження. У громадян залишається право на справедливий суд та правову допомогу.
Що значить “трудова повинність”?
У разі запровадження воєнного стану військове командування та інші органи влади отримують право оголосити трудову повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт. Це передбачає виконання робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків.
Тривалість виконання таких робіт та їхня оплата встановлюються відповідно до українського трудового законодавства.
Що значить “конфіскація майна”?
У разі необхідності, закон справді дозволяє примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави.
Все це якось компенсується?
Якщо під час примусового відчуження майна не було попереднього повного відшкодування вартості, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати у судовому порядку повернення такого майна.
Також колишні власники можуть вимагати взамін надання іншого майна, якщо це можливо.
Чи обмежується діяльність ЗМІ?
Так. Воєнний стан передбачає, що командування зможе контролювати підприємства зв’язку, телерадіоорганізації та видавництва з метою проведення роз’яснювальної роботи серед військових і цивільного населення.
Крім того існує ризик заборони роботи особистих та колективних радіостанцій, передачі інформації через комп’ютерні мережі.
У разі порушення вимог режиму воєнного стану, у громадян чи організацій можуть вилучити теле- радіообладнання, відео- та аудіоапаратуру, комп’ютери або будь-які інші засоби зв’язку.
За яких умов можуть скасувати воєнний стан?
Воєнний стан скасовується або після закінчення строку, на який його було введено, або окремим указом президента про скасування воєнного стану.
Чи вводився вже колись в Україні воєнний стан?
За часи незалежності в Україні ще ніколи не вводили воєнний стан, тому спрогнозувати його наслідки доволі складно.
