Небесна Сотня для українців – символ боротьби за гідність, свободу і незалежність. Алкоголь – зброя геноциду нашої нації. Уявіть собі людей, які сидять і розпивають “Небесну сотню”…, – це лише один із дописів у Фейсбуку після презентації вина «Небесна Сотня» для першого фестивалю вінницького вина «Боже Ллє», що планується 8 грудня. – Ми вимагаємо у організаторів фестивалю у Вінниці скасувати презентацію цього алкогольного пійла, що паплюжить ім’я сучасних українських Героїв. А якщо батьки Максима Шимка давали на це згоду і залишаються на своєму, то можете назвати вино на честь свого сина, але не усієї Небесної Сотні!
А усіх українців закликаємо не дозволяти спекулювати і влаштовувати ганебний бізнес на наших святих цінностях і пам’яті!
На ці закиди та образи одразу відповів організатор винфесту «Боже Ллє» у Вінниці 8 грудня та власник 10 літрів домашнього вина «Небесня Сотня» від родини Геряо України Максима Шимка – Олександр Шемет:
– Не відкрию ні для кого таємниці в тому, що рано чи пізно, а всі ми покинемо цей світ. А що залишимо ми по собі? Комусь це важливо, а комусь і не дуже… Тому хтось залишає після себе людям пісню, хтось легенду, а хтось анекдот… З дитинства пам’ятаю розповідь про дуже старенького дідуся, який на весні саджав молоденьку яблуньку у саду. До нього звернувся перехожий, який зауважив, що дід поступає не розумно, бо навіщо поратись біля дерева, з якого ніколи не скуштуєш плодів…
Так сталося, що з Максимом Шимком ми не були у якихось особливо товариських стосунках. Різні покоління? Але маючи певний досвід організації фестивалів середньовічної реконструкції наші дороги періодично сходились і ми подавали один одному руки при випадкових зустрічах і питали про здоров’я. Коли сталася трагедія і Максима не стало, мене оповив сум, але коли він стих, то перейшов у гордість, що я знав ту людину, що він як і я вінничанин., – написав Олександр Шемет у соцмережі. – А от Тараса Сича я міг би назвати другом. “Айвенго”, КВН, рок-клуб – у нас багато чого було спільного у часі та просторі. Саме тому у мене і виникла ідея увіковічити про нього пам’ять, створивши у Вінниці фестиваль польової кухні імені Тараса Сича. Уже третій рік ця подія збирає волонтерів та просто не байдужих у парку біля “Райдуги”. Впевнений, що буде і четвертий, і п’ятий…
У Максима Шимка теж є свій фестиваль. Він проходить у жовтні на базі громадського простору “Блокпост Підкова”, в якому я координую певні соціальні програми. На останньому фестивалі переможці в колективному поєдинку бугурті мали в якості призу отримати як символ там тих часів діжечку вина. Але діжечки не знайшли і придумали якийсь інший приз. Вино подарували мені, бо знали, що я в тому кохаюсь. Спробувавши трунок був приємно здивований його якістю. Тому мене дуже зацікавило, хто ж той майстер, який знає секрет такого напою. Виявилося, що вино на свято принесла мама Максима Зоя Семенівна та його брат Павло. Поцікавився у них скільки років тому вину. Вони сказали, що років так шість. О, то може це вино робив сам Максим? Ні, кажуть, він тільки яблука на нього збирав… Саме тоді у мене виникла ідея нагадати землякам, що герої це такі ж як і вони звичайні люди, і що вони теж можуть бути героями, якщо зроблять для себе такий вибір… Коли люди покидають цей світ вони після себе залишають не лише легенди, а і дерева в саду та вино в льосі. Тому взяв і розлив те вино по пляшкам і назвав його “Небесна сотня”, щоб пригостити ним земляків вінничан на першому фестивалі вина у місті Вінниця.
Хтось живе по-справжньому і вмирає по-справжньому… А хтось це все робить у Фейсбуці… І наче кохає, і наче гнівається, і наче патріот, і наче залишає щось після себе…у коментах. Але того не пригорнеш до себе, не поцілуєш і не наллєш у келих… Казав мій тато, що всіх людей не обов’язково любити, а от жаліти потрібно…
Водночас, у Фейсбуку не стихай хвиля коментарів з цього приводу:
Anatolij Pavlovych Дайте пляшку ,,нібесної сотні,, ? … От вже …….!
Елена Борс Цинічніше та більш ганебніше, ніж використати кров, пам”ять та біль для просування марки алкоголю, геть і уявити
Валентина Муренко Бухни Небесной Сотни
Для пущего веселья.
Пускай наутро будет
Пекельное похмелье.
Юрій Лівак Ну, народ. Читайте пояснення. Не комерційний продукт, а батьки чи рідні так суперечливо вшанували свого члена Небесної сотні.
Володимир Кравченко Налицо явная ошибка маркетологов, если они, конечно, были. Фокус-группы надо было проводить, концепцию нового продукта тестировать. Этого сделано не было, – отсюда и неподходящий выбор названия. Что касается коммерциализации сакральных для общества событий и понятий, – то никуда мы от этого не уйдем. Только лишь со специалистами советоваться надо.
Батьки Шимка вже не знають як випендритись! Ще ті “патріоти”!!!! Вирішили напевно заробити не тільки на пам”яті свого сина, але й приторгувати світлою памяттю чужих дітей, батьки яких дійсно горюють та оплакують до сих пір своїх синів!
Вино небесной сотни не хочу
Я предпочтенье отдаю мадере
Глоток небесной сотни вдруг схачу
И сразу же последую к Бандере
дефіцит совісті