Небесна Сотня для українців – символ боротьби за гідність, свободу і незалежність. Алкоголь – зброя геноциду нашої нації. Уявіть собі людей, які сидять і розпивають “Небесну сотню”…, – це лише один із дописів у Фейсбуку після презентації вина «Небесна Сотня» для першого фестивалю вінницького вина «Боже Ллє», що планується 8 грудня. – Ми вимагаємо у організаторів фестивалю у Вінниці   скасувати презентацію цього алкогольного пійла, що паплюжить ім’я сучасних українських Героїв. А якщо батьки Максима Шимка давали на це згоду і залишаються на своєму, то можете назвати вино на честь свого сина, але не усієї Небесної Сотні!

А усіх українців закликаємо не дозволяти спекулювати і влаштовувати ганебний бізнес на наших святих цінностях і пам’яті!

На ці закиди та образи одразу відповів організатор винфесту «Боже Ллє» у Вінниці 8 грудня та власник 10 літрів домашнього вина «Небесня Сотня» від родини Геряо України Максима Шимка – Олександр Шемет:

– Не відкрию ні для кого таємниці в тому, що рано чи пізно, а всі ми покинемо цей світ. А що залишимо ми по собі? Комусь це важливо, а комусь і не дуже… Тому хтось залишає після себе людям пісню, хтось легенду, а хтось анекдот… З дитинства пам’ятаю розповідь про дуже старенького дідуся, який на весні саджав молоденьку яблуньку у саду. До нього звернувся перехожий, який зауважив, що дід поступає не розумно, бо навіщо поратись біля дерева, з якого ніколи не скуштуєш плодів…

Так сталося, що з Максимом Шимком ми не були у якихось особливо товариських стосунках. Різні покоління? Але маючи певний досвід організації фестивалів середньовічної реконструкції наші дороги періодично сходились і ми подавали один одному руки при випадкових зустрічах і питали про здоров’я. Коли сталася трагедія і Максима не стало, мене оповив сум, але коли він стих, то перейшов у гордість, що я знав ту людину, що він як і я вінничанин., – написав Олександр Шемет у соцмережі. – А от Тараса Сича я міг би назвати другом. “Айвенго”, КВН, рок-клуб – у нас багато чого було спільного у часі та просторі. Саме тому у мене і виникла ідея увіковічити про нього пам’ять, створивши у Вінниці фестиваль польової кухні імені Тараса Сича. Уже третій рік ця подія збирає волонтерів та просто не байдужих у парку біля “Райдуги”. Впевнений, що буде і четвертий, і п’ятий…

У Максима Шимка теж є свій фестиваль. Він проходить у жовтні на базі громадського простору “Блокпост Підкова”, в якому я координую певні соціальні програми. На останньому фестивалі переможці в колективному поєдинку бугурті мали в якості призу отримати як символ там тих часів діжечку вина. Але діжечки не знайшли і придумали якийсь інший приз. Вино подарували мені, бо знали, що я в тому кохаюсь. Спробувавши трунок був приємно здивований його якістю. Тому мене дуже зацікавило, хто ж той майстер, який знає секрет такого напою. Виявилося, що вино на свято принесла мама Максима Зоя Семенівна та його брат Павло. Поцікавився у них скільки років тому вину. Вони сказали, що років так шість. О, то може це вино робив сам Максим? Ні, кажуть, він тільки яблука на нього збирав… Саме тоді у мене виникла ідея нагадати землякам, що герої це такі ж як і вони звичайні люди, і що вони теж можуть бути героями, якщо зроблять для себе такий вибір… Коли люди покидають цей світ вони після себе залишають не лише легенди, а і дерева в саду та вино в льосі. Тому взяв і розлив те вино по пляшкам і назвав його “Небесна сотня”, щоб пригостити ним земляків вінничан на першому фестивалі вина у місті Вінниця.

Хтось живе по-справжньому і вмирає по-справжньому… А хтось це все робить у Фейсбуці… І наче кохає, і наче гнівається, і наче патріот, і наче залишає щось після себе…у коментах. Але того не пригорнеш до себе, не поцілуєш і не наллєш у келих… Казав мій тато, що всіх людей не обов’язково любити, а от жаліти потрібно…

Водночас, у Фейсбуку не стихай хвиля коментарів з цього приводу:

Anatolij Pavlovych Дайте пляшку ,,нібесної сотні,, ? … От вже …….!

Елена Борс Цинічніше та більш ганебніше, ніж використати кров, пам”ять та біль для просування марки алкоголю, геть і уявити

Валентина Муренко Бухни Небесной Сотни
Для пущего веселья.
Пускай наутро будет
Пекельное похмелье.

Юрій Лівак Ну, народ. Читайте пояснення. Не комерційний продукт, а батьки чи рідні так суперечливо вшанували свого члена Небесної сотні.

Володимир Кравченко Налицо явная ошибка маркетологов, если они, конечно, были. Фокус-группы надо было проводить, концепцию нового продукта тестировать. Этого сделано не было, – отсюда и неподходящий выбор названия. Что касается коммерциализации сакральных для общества событий и понятий, – то никуда мы от этого не уйдем. Только лишь со специалистами советоваться надо.