Звертаються до вас батьки Оленівської школи. Дуже просимо вас посприяти в нашому питанні, повернути нашого директора Оленівської школи Дунську А.Д. За нашого директора ми всі стоїмо горою, бо це така людина, за яку стоїть вся школа, все село. Ми довіряємо їй як високоосвіченому педагогу. Саме тому вибрали депутатом Могилів-Подільської районної ради.

Ми цілий місяць не можемо добитись справедливості. На вашу газету вся надія, і дуже сподіваємося на Вашу допомогу, бо ми знаємо, що ваша газета непідкупна.

Батьки Оленівської СЗШ.
Всього 67 підписів»

Листа підписали чи не всі жителі села. Її підтримує педагогічний колектив. До цього ніяких претензій до її роботи. Доган вона не отримувала. І коли ми спробували дізнаватись у відділі освіти, чому її звільнили, і отримали відповідь, що вона розрахувалась за власним бажанням – зрозуміли: ситуація виглядає дивною. Бо ж чого директор взяла і звільнилась, а тепер судиться про поновлення?

Але мотив банальний – про слово честі, яке не виконане, і навіть підстава товаришем товариша, який не лише директору, своїй рідній вчительці виніс догану, – скаржаться вже на словах жителі Оленівки та колеги по депутатському корпусу.

– Як повідомила на сесії у виступі та мені особисто депутат райради від ВО «Батьківщина» і директор Оленівської школи Алла Дунська, влітку на неї чинився тиск начальником освіти, щоб вона не йшла на сесію із якихось причин, відомих лише йому. Мені натякали й інші депутати, що до них телефонували і просили не йти на цю сесію. Чи тому, що там мав бути звіт голови райдержадміністрації, а він не був готовий… Але Алла Дмитрівна сказала, що вона не може не йти, бо ж вона депутат, обрана народом. Ось звідси, на мою думку, і розпочався конфлікт, — коментує голова Могилів-Подільської райради Володимир Сірант.

– Далі в той день до мене прийшла Алла Дунська і довела до відома, що її попросив начальник райвідділу освіти Юрій Іванович написати заяву на звільнення за власним бажанням, бо ж інакше звільнять його. Але це так, для формальності – бо ж хто звільнить такого гарного керівника…

– Я повірила керівнику. Бо ми навчались в одній школі в Кукавці, дружили з дитинства. Я ж педагог і людина, яка знає, що таке честь. Тому, щоб виручити його, написала спочатку, щоб мене звільнили за власним бажанням, – каже Алла Дунська.

– Ні, ця заява не підходить, бо питатимуть, чого ти звільняєшся, всяке таке. Тому напиши іншу – за згодою сторін, – сказав він. Ну, я і написала. А тоді вирішила поставити до відома голову райради. Він одразу забив на сполох. І ми приїхали до районного відділу освіти і одразу ж зареєстрували заяву про відкликання тієї заяви.

– Алла Дмитрівна — людина порядна, вчитель із великої літери, знає, що таке честь, тому й повірила Юрію Мельнику. Бо ж вони друзі із дитинства, – підтверджують батьки дітей.

Але він її банально «розвів» і пустив другу заяву в хід, а першу обіцяв знищити.… Їй тоді стало дуже погано від таких маніпуляцій, піднявся тиск. Директорку відвезли в лікарню.

– Зрештою, вона причину звільнення озвучувала на сесії. І дійсно те, що її попросив Юрій Мельник для формальності написати заяви. Після цього одразу прийшла до мене на прийом. Повідомила. Я підозрював, що так буде, тому одразу втрутився в ситуацію і став свідком, як вона відкликала цю заяву – написала про це письмово.

Але навіть після цього «добродій» Мельник, якому довірилась Алла Дмитрівна, видає наказ про її звільнення. Бо, мовляв, одна заява відізвана, а друга ні. Хоча другу вона вимушена була відізвати письмово, бо ж знаходилась на крапельницях і прийти в райвно не могла.

– І ось цей цирк, коли директора ось такими «розводняками» випихали зі школи, ми споглядаємо вже 2 місяці. Навіть оголошували конкурс, але на нього ніхто не прийшов. Бо ж всі хочуть повернути Аллу Дмитрівну, не хочуть їй дорогу переходити. Але відділ освіти навіть не думає вертати нашого улюбленого директора.

Як так можна використати і підставити людину? То таким людям місце в освіті? Та ще й на керівній посаді? Може б, він краще прозвітував перед жителями району про те, як ходив у незрозумілому стані, заточуючись, на міжнародному фестивалі влітку…Та ще й людей обмовив, що, мовляв, він не пив спиртного, а це його отруїли недруги, – розмірковують жителі села та колеги Алли Дунської.

– Знаєте, там є ще невидима тінь, яка рухає цим керівником – скоріше всього, вищестояща – може, це голова району, а може, вище… Юрій Мельник явно сам не міг підти на такий зухвалий вчинок. Напевно, він через резонанс, який зчинився щодо його перебування на посаді після тих подій та особистого характеру, і знаходиться на гачку у керівника району. Бо ж ні директором, ні керівником у освіті не був, досвіду не має… І боїться за свою посаду.

Бо якщо це не переслідування директора за його позицію та політичну приналежність, то поновити її – елементарно. Головне — бажання. Однак бажання ми не бачимо. І тому Алла Дунська вимушена звернутись до суду, щоб поновитись на роботі.

– Батьки найняли автобус, щоб поїхати у відділ освіти. Просили повернути директора, але мені саме на День учителя зателефонували і викликали в райвідділ. Я жила школою, зробили перекриття. Зараз виділили кошти на вікна. Їх я вибивала роки. Мені зараз дали півставки, я вчитель укр. мови та літератури. Хоча не мали права зменшувати тижневе навантаження посеред року. У вихідний, на День вчителя, передзвонила методист із кадрових питань Алла Алімівна та вимагала привезти на 8 ранку трудові книжки всіх педагогів. Я приїхала, і тоді мені повідомили, що мене звільнили. Бо ж у нього була ще друга заява. І він не жартує, – продовжила Алла Дунська.

Юрій Мельник говорив із нами коротко:

– Я нікого не звільняв, а задовільнив бажання Алли Дунської добровільно звільнитись. Повідомив, що це було її бажання і вона написала одну заяву, потім її відізвала, а тоді написала другу і пішла.

– Ви просили її написати заяву, щоб вона виручила вас? Давили на неї, щоб не йшла на сесію?

На ці запитання начальник райвідділу освіти не відповів, сказав, що у нього нарада і він зайнятий. Про тиск – заперечив.

Як повідомив представник інтересів Алли Дунської, зараз по факту незаконного звільнення порушена кримінальна справа. Директор звернулась до суду. А також зауважив на тому, що наказ про звільнення Дунської є формальністю для Юрія Мельника та його пособників, на що вказує виконання нею обов’язків директора школи вже після звільнення, враховуючи видання наказів директора аж до 24 жовтня. Проте дана формальність зганьбила гідність та ділову репутацію гарного вчителя та керівника. Цікаві повороти, чи не так, для добровільного звільнення?

Ось як прокоментувала звернення жителів Оленівки Галина Чорна, заступник директора департаменту освіти Вінницької області:

– Наскільки мені відомо, там пройшов термін відкликання заяви – три дні. Так нас проінформували. Але, враховуючи звернення громадян і обставини, про які ви нам повідомили, ми створимо комісію і вивчимо ситуацію.

– Скажіть, то це хто — начальник освіти чи якийсь наперсточник? — запитують люди департамент освіти та представників влади. — Чому не думають про школу, яка залишалась вже без директора та заступника?

У селі люди наводять ще далекоглядніші плани: мовляв, керівництво району таким чином хоче покарати свободолюбиве село і взагалі закрити у ньому школу.

Колеги по фракції ось як розмірковують:

– Це таким чином хочуть провчити і залякати інших керівників освіти, медицини, інших галузей, щоб вони не мали своєї думки та позиції і фальшували вибори, які наближаються.

Надто заплутаний детектив виходить як для елементарної заяви про звільнення і її відкликання. Бо ж директор таки звільнена реально. Але батьки учнів школи та жителі села налаштовані рішуче захищати директора школи. Готові їхати і на центральні канали телебачення, і до міністра. У всіх на вустах лише одне запитання: наш начальник райвно — керівник чи шахрай?! Сподіваємось, компетентні органи при розгляді цієї справи дадуть реальну оцінку ситуації.

Тетяна Квасюк