Ми поспілкувались з хірургом-офтальмологом, заввідувачкою кафедри очних хвороб Вінницького національного медичного університету Малачковою Наталією та директором центру зору «Оптимал» Малачковим Сергієм, щоб вияснити, як убезпечити себе від сліпоти та покращити свій зір.

В інтерв’ю ми торкнулись теми медичної реформи та страхової медицини; поцікавились цінами на лікування очних проблем та вияснили, як правильно підібрати протез.

– Наскільки нам відомо, ваша офтальмологічна  клініка існує вже більше 10-ти років,  як давно до спектру послуг добавили ще й хірургію?

– Так, це правда, нашій клініці виповнилось вже 19 років. Спочатку в нашому житті з’явилась донечка, а через рік – центр зору (сміється – ред.).  До 2017-го року ми робили повне діагностичне обстеження пацієнтів. А вже два роки ми ще й лікуємо, тобто тепер, прийшовши до нас, можна перевірити очі, зробити потрібні аналізи, прооперуватись, пройти курс лікування та вийти зі здоровим поглядом.

– Серед хірургів, Сергію, Ваша дружина; як підбирали собі персонал, адже, будучи завідувачкою кафедри очних хвороб Вінницького національного медичного університету, Наталя, певно, дуже прискіплива до хірургів-офтальмологів?

–  Наталя деяких спеціалістів буквально виростила. Адже слідкувала за їхнім професійним розвитком з університету. А оскільки наш центр є ще й  клінічною базою ВНМУ імені Пирогова, то тут проходять  навчання студенти, лікарі-інтерни, клінічні ординатори. Можливості нашої клініки, м’яко кажучи, більші, ніж кафедри. Вчитись на табличці – одне, інша справа працювати з сучасним обладнанням. Сьогодні наша спеціалізація універсальна, ми займаємось всім, що є в офтальмології. А наші лікарі пройшли стажування в Індії, Польщі, Голландії, Австрії, Німеччині, Швейцарії.

– Скільки операцій у місяць ви проводите?

– Не менше 250, інколи кількість операцій коливається в районі 300. Це оперування катаракт, глаукоми, косоокості… це операції, пов’язані з запальними процесами, як-от «ячмінь», як кажуть у народі. Також ми робимо пластичні операції, по типу підтягування повік, прибирання зморшків, мішечків та ін.

– А скільки коштує така пластика?

– Це індивідуально, адже різні можуть бути ситуації з оком, наприклад, потрібно працювати на м’язах або тільки на шкірі. Сума за пластичну операцію буде коливатись від 10 тис. грн. до 20 тис. грн.

– Чи були «промахи» в оперуванні?

– Тьху-тьху, як-то кажуть, і постукаю по дереву, дякувати Богу, – ніяких промахів. Ми гарантуємо, що виконаємо свою роботу якісно.  Рідко трапляються випадки, коли результат виходить не зовсім таким, якого очікують, але то зазвичай через певну фізіологію пацієнта. Тоді, звичайно, ми допрацьовуємо, пропонуємо різні варіанти для вирішення ситуації, у будь-якому випадку – це наш головний біль, а не фінансова проблема пацієнта.

– Розкажіть про протезування ока. Які протези ви використовуєте?

– Ми самі виготовляємо протези. Вони бувають масовими та індивідуальними. Масові – підходять для 90% пацієнтів. Людина приходить, і спеціаліст допомагає підібрати протез із великої кількості варіантів. На вибір готуємо десь до 500 штук. Але інколи трапляється, що в людини специфічний окрас райдужки чи особлива форма ока, тоді наш майстер виготовляє протез індивідуальний. Він дорожчий, ніж звичайний; якщо останній коштує 1150 грн., то індивідуальний  – 3500 грн. Але обидва варіанти не відрізних від справжнього здорового ока.

– Які матеріали використовуєте для виготовлення протезів ?

– Зі спеціального медичного пластику. Процес виготовлення дуже копіткий і багатоступінчатий: на основу накладається кілька шарів пластику, який запікається у кілька етапів. Кольорову частину художник-протезист змальовує зі здорового ока. До речі, наш майстер закінчив художню школу. Він спочатку із пластмаси вирізує коло, розмальовує його, враховуючи відтінки здорового. Щоб повторити природний малюнок, фарби наносяться пензликом товщиною як кінчик тонкої голки. А виготовляє майстер одразу кілька варіантів, адже при запіканні фарби втрачають колір, тому варто перестрахуватись, щоб точно потрапити у відтінок здорового ока. Це практично ювелірна робота.

– Певно, виготовленням протезів не кожна офтальмологічна клініка може похвалитись?

– Саме так, тому ми обслуговуємо добру частину Центральної та Західної України. За нашими протезами приїжджають з Києва, Кропивницького, Житомира, Хмельницька, Черкас та інших регіонів.

– Коли ми заходили, то бачили у вас у клініці делегацію японців, вони приїхали ділитись досвідом чи навпаки – набиратись його у вас?

– А, це представники фірми «Томей», що являється постачальникам медичного обладнання і витратних матеріалів для хірургічних центрів офтальмологічних профілів. Нас вибрали з десяти українських офтальмологічних центрів для так званої інспекції, щоб перевірити, як використовується їхнє обладнання, щоб воно не дискредитувалось неправильним застосуванням.

– Отже, ваші хірурги працюють на японському обладнанні?

– У роботі використовуємо ще й корейське обладнання, також сучасне й висококласне. Нам приємно з ними працювати: кілька разів на рік ми зустрічаємось з їхніми представниками, вони цікавляться, чи все гаразд, чи не виникає проблем у роботі з їхнім обладнанням, чи маємо ми якісь побажання для вдосконалення і, що цікаво, ці побажання завжди враховуються. Спочатку ми думали, що то прояв ввічливості, але виявилось, що вони постійно так працюють, це круто.

– Цікаво, що це за обладнання?

– В основному це діагностика. Електронно-оптичне обладнання. Це дуже зручно, дуже швидко, дуже якісно. В хірургії ми використовуємо японські ножі. Ми завжди дивимось мікрознімки роговиці після операції цими ножами – результати просто вражаючі, це настільки охайна й ювелірна робота, що після заживання ранки не залишається навіть сліду від операції. Негативних наслідків для пацієнтів ці ножі не залишають, вони зручні в роботі, тому ми користуємось виключно ними й не бачимо сенсу експериментувати з ножами інших фірм. Ножі, до речі, одноразові. Ми бачили дослідження, що відбувається з роговицею, коли подібні ножі використовують по кілька разів: ранка може мати рвані краї, заживає значно гірше, залишаються роговичні стегматизми – шрами. Звичайно, неозброєним оком вони не такі вже й помітні, але все одно ця сумнівна економія має негативні наслідки. А ми у своїй роботі прагнемо досконалості.

– Які операції ви проводите найчастіше?

– Думаю, найчастіше – це все ж операції по видаленню катаракти, буквально щодня їх проводимо. На жаль, катаракта – масове захворювання. Але не варто на рахунок цього драматизувати. Це вікове захворювання, воно як сивина – буває майже у всіх. Ця проблема оминає лише невеликий відсоток населення.  Суть операції – заміна помутнілого кришталика на штучний. Раніше вважалось, що катаракта повина визріти, прямо таки затвердіти. Це тому, що раніше операція проводилась відритим способом, так званим екстра-капсулярним. Й тоді було зручніше, щоб катаракта було твердою, як вишнева кісточка, так її легше було діставати. Зараз хірург працює з допомогою ультразвуку, він заходить до проблемної зони через малесенький розріз – до 2 мл, катаракта дробиться і виводиться назовні. Через цей же розріз імплантується штучний кришталик, який дозволяє відновити гострий зір. Тому зараз, навпаки, ми наголошуємо пацієнтам, що не потрібно чекати, чим м’якша катаракта, тим менша ділянка впливу ультразвуку й тим легший післяопераційний період. Катаракта розвивається дуже повільно, зір падає, а мозок наш підлаштовується, він звикає, що ви бачите все гірше і гірше. Тому дуже складно виловити той момент, коли ще не пізно звернутись до лікаря й вирішити проблему без оперативного втручання. Не раз траплялись випадки, коли пацієнт, закривши одне око, чисто випадково дізнавався, що інше око майже не бачить.

– Операцію проводять на обох очах одразу?

– Катаракта – зазвичай захворювання обох очей. Трапляється, ми оперуємо одне око, а через півроку хвороба розвивається в іншому. Часто пацієнти до нас звертаються з обома враженими катарактою очима, тоді ми починаємо лікування з того, де ситуація гірша.

– Як довго триває операція?

– 15-20 хв. під місцевою анестазією, око знеболюється краплями. Пацієнт бачить лише яскраве світло та відчуває доторки рук. Професійний хірург, працюючи з сучасними технологіями, робить свою справу швидко, якісно та безболісно.

– А глаукома звідки береться? Це теж вікове чи, можливо, через неправильний спосіб життя?

– Ні. Наспраді цього ніхто не знає. Причин називають багато, однак у більшості випадків ці причини не підтверджуються. Але однозначно найбільша проблема – це недостатня інформованість населення про цю проблему. Люди часто звертаються занадто пізно. До того ж, глаукома очей – підступна хвороба, яка може довгий час розвиватися непомітно і виявитися раптовим нападом з уже незворотними змінами.  Зауважу, що це дійсно проблема, причому проблема світових масштабів. На жаль, зараз цією недугою страждає дуже багато вінничан. Глаукома безповоротно призводить до повної сліпоти. Тобто якщо через глаукому ви втратили зір, то відновити його неможливо. Глаукому спочатку лікують консервативно, з допомогою крапель. Але рано чи пізно все одно доводиться оперуватись.

– У скільки вашим пацієнтам обходиться лікування катаракти та глаукоми?

– Глаукома – десь 5 тис. грн., а катаракта – від 9500 тис. грн., в залежності від кришталика, який обирає пацієнт  – до 50 тис. грн. Кришталик – це лінза, дальнобійнику, наприклад, потрібна лінза з широким кутом огляду, а програмісту – з вужчим. Є кришталики, які розраховуються на дві відстані: людина хоче читати й далеко бачити. Ще враховується, чи хоче пацієнт носити окуляри, чи ні. Багато нюансів, які впливають на ціну кришталика.

– Це правда, що тренування очей – гарна профілактика від катаракти?

– Тренувати очі потрібно в дитячому віці, а коли людина вже доросла, то тренування перетворюється у виснаження очних м’язів. Очі отримують лише колосальне навантаження, але користі від цього немає. Тому це швидше міф.

– Молодь любить носити кольорові лінзи з різними зображеннями, чи впливають вони негативно на очі?

– Ні, абсолютно не впливають. Малюнки на лінзах не попадають в зону зіниці. Ми ж дивимось лише зіницями, а всі ці візерунки на лінзах ніяк не впливають на наш зір. Тому якщо є бажання носити такі – можете сміливо купувати.

– Вже всі давно звикли, що чим дорожче, тим якісніше. Ви притримуєтесь цієї думки?

– Чим дорожче, тим краще – це лише поняття маркетингу. Я сам особисто в цьому переконався: далеко не завжди краще та якісніше те, що коштує дорого. Якщо людині комфортніше жити з відчутям, що він купує собі лише дорогі речі й користується дорогими послугами – будь ласка. Але якщо це стосується медицини, то краще радитись зі спеціалістами, які вам підкажуть, наприклад, аналоги дорогих препаратів, які коштують у рази дешевше, але за якістю не відрізняються від дороговартісних.

– Скільки коштує діагностування у центрі зору «Оптимал»?

– Від 100 до 300 грн., це вже з консультацією спеціаліста.  Ми ніколи не наполягаємо на операції і не залякуємо, як це інколи буває. Ми просто доступно пояснюємо варіанти, які чекають пацієнта в разі, коли він не хоче оперуватись, і навпаки. А людина сама мусить прийняти рішення: жити їй з цією проблемою чи позбутись її.

– Чи відчуваєте ви конкуренцію у Вінниці?

– Звичайно, конкуренція є, і це добре, адже це можливість проявляти себе краще за інших. Ми просто робимо свою роботу якісно. Наші лікарі постійно піднімають свій освітній рівень, вони їздять на навчання за кордон на міжнародні конгреси, до нас приїжджають тренери зі світовими іменами. Тому найчастіше спрацьовує “сарафанне радіо”. В медицині занижувати ціни на послуги – це збиток якості. Тому ми намагаємось тримати ціну на тому рівні, який дозволяє утримувати клініку, але нижче опускати їх не можна, бо це відбуватиметься не лише за рахунок нашого авторитету, а й за рахунок чийогось здоров’я, а цього ми собі не можемо дозволити.

– У розрізі сьогоднішньої медичної реформи, люди хвилюються, що державні лікарні позакриваються, а приватні клініки вони не потягнуть.

– Я над цим думав. Насправді це проблема поганої поінформованості населення. Люди мають думку, що із закриттям державних медичних установ вони будуть кинуті на розтерзання «приватникам». Це не так. Страхова медицина убезпечить від цього. Ви можете зробити свій страховий внесок у розмірі 500 грн. на рік, а отримати покриття страхових випадків на 25 тис.грн., а за ці гроші можна прооперувати два ока в нашій клініці, до прикладу. Наголошую, за 500 грн. – прооперувати два ока. Уявіть.  А якщо застрахуватись на 1000 грн. у рік, то в якісь мірі ви отримуєте преміум-пакет  на хірургічні процедури. Потрібно просто цікавитись. Звичайно, є умови: не варто розраховувати, що страховка покриє вашу операцію з видалення катаракти, якщо ви застрахувались після того, як дізнались про свій діагноз, інакше страхова компанія вам просто відмовить.  Всі ці нюанси ретельно перевіряються. Я особисто застрахував всю свою сім’ю, адже 1000 грн. в рік – це не такі вже й великі гроші, самі знаєте, що лікування обходиться в рази дорожче. Та ми проїдаємо й прокурюємо ці гроші не задумуючись, то чому краще не застрахувати своє здоров’я? І це велика проблема як на мене. Українці дуже погано ставляться до свого здоров’я. Чомусь в нашому пріоритеті їжа, відпочинок, одяг, але аж ніяк не здоров’я. А хіба ні? Парковки завжди переповнені, а щоб замовити ресторан на весілля, потрібно бронювати його на рік наперед. Натомість у лікарню ми звертаємось тільки тоді, коли вже дуже припече, коли несила більше терпіти й т.д.

– Тобто Україні варто брати приклад з Європи й переходити на страхову медицину?

– Абсолютно. Страхова компанія запущені випадки не оплачує, тому в Європі, наприклад, вже всі розуміють, що краще пройти обстеження й позбутись проблеми на початковому рівні, аніж вирішувати її потім, мало того, що за чималу суму, так ще й ціною власного здоров’я.

Наприклад, у польському місті Люблін, де ми були на стажуванні,  лікарі роблять по 40 операцій видалення катаракти в день. Поляки зрозуміли систему страхової медицини, українці ще, на жаль, далекі від цього.

– Всім відомо, що до гінеколога та стоматолога потрібно навідуватись мінімум раз у рік, а як часто проходити обстеження в офтальмолога?

– Після 45 років – двічі на рік. Глоукома – це найчастіше проблема з очним тиском. Ми можемо ми операції зняти цей тиск, але при цьому зір не відновиться. Тому дуже важливо не запустити цю проблему. Залишитись сліпим, погодьтесь, страшно. А сьогодні це люди, дуже часто, у віковій категорії до 50-ти років. Це обмеження, це інвалідність, це біда…

Віктор Горбань