Мешканці села Дяківців – одного з крайніх сіл Літинського району – б’ють на сполох. Кажуть – у їхніх криницях зникає вода… Така ситуація у багатьох селах району.
– Ситуація із водою ще не критична, але вже близька до такої. Бо у деяких людських криницях води або трошки на дні, або взагалі сухо. У криницях глибиною від десяти метрів чи ще глибше… У когось на подвір’ї вода є, а на сусідньому вже немає. Ось працівники нашої лікарської амбулаторії ходять щодня за водою десь за сто метрів чи далі… — з сумом каже голова сільської ради Дяківців Руслан Кучеренко. – У такій ситуації і наш навчально-виховний комплекс. Що казати, якщо й криниця на території приміщення сільради теж вже суха. А це самий центр села!
Наші краї здавна славились ставками, річками й озерами. Хоча ми нині й вже ретельно чистили й ставки – береги, дно, річечки, які протікають селом – усе марно… Замість води там болота й каламуть. Вже рік тому ситуація була складною, а нині… Не лише у Дяківцях, а й у сусідніх Літинці, Багринівцях, Кожухові, інших селах. Там вирішують питання побудови водогону, бо ситуація вже стає загрозливою.
Сільські люди кажуть: вода в буквальному сенсі слова тікає з шару грунту.
– Чим напувати худобу, собі приготувати поїсти чи попити того ж чаю, чи вмитись? Коли підіймеш відро з криниці, там лише краплини на самому дні. Як прожити тоді без води? Ми на Вінниччині живемо чи десь у пустелі Сахарі?
– Вирішити ситуацію міг би водогін. Ми це чудово розуміємо. На жаль, і свердловин у нас у селі не роблять. Зробили її в іншому селі нашої сільської ради – маленькій Гавришівці. Там вже готові почати робити водогін, є план. Лише поки що питання фінансування. Почнемо звідти, хоча у цьому селі лише 43 хати. А вже із наступного року обов’язково займемось нашим селом.
Потрібно лише обов’язково зробити Генеральний план, якого досі немає. А відступати нам теж немає куди. Бо якщо у минулі роки у Дяківцях було десь півтори тисячі людей, то нині близько 1200… – пояснює Руслан Кучеренко. — І це при тому, що наше село не закинуте у віддалі, а на трасі, де стабільне автобусне сполучення. Цього року народились троє дітей, а померло близько 30 наших мешканців. Я 19 років пропрацював директором сільської школи. От стабільно було 220 учнів, а нині 110… 80 наших людей працюють по всій Європі на заробітках – від Польщі й Словаччини до Словенії… А тут ще проблема із водою…
