Козацьке місто Літин здобуло Магдебурзьке право ще піввіку тому. І тепер мужньо намагається собі повернути незалежність. Анатолій Бичок, селищний голова Літина, розповідає, яким непростим шляхом доводиться до цього йти.

– Все тому, що ситуація довкола Літина склалася доволі непроста. Літин і Селище пішли урозріз з думкою районного та обласного керівництва з приводу децентралізації. Можливо, саме тому участь у багатьох проектах нам просто заблокували, — розповідає він. — Але за рахунок власних коштів і тих, котрі вдалося отримати, у Літині щось таки робили, будували і ремонтували, щоб поліпшити життя літинчанам. Наші дві громади домовилися об’єднатися.

На жаль, не встигли провести вибори у зв’язку з введенням воєнного стану. Юридично перша об’єднана територіальна громада вже створена, але повноцінно працювати вона поки що не зможе, бо на пряме фінансування до бюджету 2019 року її не внесли. Тому на додаткові кошти для розвитку цих громад годі й розраховувати. Якщо наші дві громади об’єднаються, ми будемо мати 9600 чоловік населення. Плюс отримаємо пряме фінансування з державного бюджету і пряме управління нашими соціальними об’єктами.

Бо нині школи підпорядковуються районному відділу освіти, так само, як і об’єкти культури. Ще одна проблема полягає в тому, що межі Літина не виходять за територію забудов, у нас немає земель сільськогосподарського призначення. Інвестори придивлялися до нашої громади і навіть думали збудувати підприємство. Але все впирається у земельне питання. Коли ми об’єднаємося з Селищанською сільською радою, то отримаємо такі землі. Громади, котрі приєднаються до нас, матимуть право користуватися тими послугами, котрі надає Літинська селищанська рада. Наприклад, діти можуть ходити до літинських дитсадків. У Селищі дитсадка немає.

У найближчому майбутньому такої кількості районів вже не буде, на Вінниччині їх скоротять до чотирьох, котрі будуть прив’язані до госпітальних округів. Коли була створена перша карта можливого перспективного плану об’єднань, у Літинському районі передбачалося три ОТГ. Навколо Літина планували об’єднати 11 чи 13 громад. Але не всі громади погоджувалися з цим. Районна влада не погодилася з думкою людей і вирішила, щоб Літинський район був єдиною ОТГ. Але, на наше бачення, це було неправильним, і ми підготували документи на об’єднання з Селищем. І відступати назад не було можливості, нас би люди не зрозуміли.

Тому й почалося нерозуміння, котре вийшло на обласний рівень. І тоді ми стали чи не єдиною ОТГ в Україні, котра відстоювала свої інтереси в суді. Ми судилися з облдержадміністрацією вже наприкінці літа і виграли цей суд, бо йшли законним шляхом і нічого не порушували. Вони були змушені були надати нам повний пакет документів і визнати нас повноцінною ОТГ. Одне тільки погано, що ми через цю боротьбу втратили десятки мільйонів гривень, час, можливості.

– Наскільки добре і безпроблемно розвивається Літин поки що без об’єднання?

– Наш районний центр, можливо, єдиний в області, котрий не має централізованого каналізування. Воно дуже дороге і, зрозуміло, необхідне, в першу чергу, з міркувань екологічної безпеки, тому без підтримки області його не вирішимо. Звичайно, ми частково розраховуємо на власні сили, але без грошей з інших бюджетів нам не обійтись. Що відрізняє Літин від інших районних центрів — це дуже жваве співробітництво з іноземними інвесторами. Маємо партнерів у Польщі, Голландії, Німеччині. Наші діти відпочивають безкоштовно за кордоном. Наш танцювальний колектив вийшов на міжнародний рівень.