Історія ця стала відома правоохоронцям вже після того, як рабу-жебраку вдалося втекти від свого «роботодавця».
Згодом аж у Закарпатській області цигана упіймали і оголосили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтею 149 КК України (торгівля людьми) та обрали запобіжний захід — тримання під вартою. За скоєне підприємливий ром може отримати покарання від 5 до 12 років позбавлення волі. Ось таке нещодавно розповіли у прес-службі прокуратури області.
Правоохоронці з’ясували, що інвалід, якого тримали за раба, приїхав з Донецька до Вінниці як переселенець. Але в силу непростих сімейних обставин він опинився без даху над головою і без грошей. У такому безпорадному стані зустрів його ром і змусив жебракувати.
Потерпілого перемістив до орендованої квартири у Вінниці, де й утримував. Переселенця обмежив у вільному пересуванні, пильно наглядав, аби той не втік. Аби інвалід не зміг звернутися по допомогу до поліції, він особисто переміщав його до місць жебракування на території Вінниці та Житомира. Пильнував під час жебракування, забирав гроші.
У кінці липня, перебуваючи у Житомирі, інваліду вдалось втекти до Вінниці. Тим часом до редакції звернулася дружина затриманого Олена і у відчаї розповіла свою версію цієї історії.
«Звернутися до поліції не маю змоги. У мене дуже великі проблеми з документами, довелося навіть їхати до Харкова за доказом, що я справді жила в Україні. А насправді народилася у Росії. Маю четверо дітей, і я знову вагітна. Мого чоловіка Ваню забрали, але я вважаю, що несправедливо. Цей чоловік, Толік, він бомж, котрого ми, по суті, врятували. Ваня заступився за нього, коли той поскаржився, що його змушують жебракувати біля готелю «Південний Буг». Він жив там неподалік, у хостелі, підходив до машин на світлофорі, у нього покалічена рука. Але тепер хтось його змушує говорити неправду.
Ваня його привів до нас на орендовану квартиру, одяг з нього прав. Щоправда, вони удвох дуже пиячили і шуміли, і через це нас виганяли з квартири. Я не хотіла, щоб він жив біля нас. Ваня сказав мені — нехай побуде тиждень, жаль людину. Зрештою, я посварилася з чоловіком і поїхала з дітьми в Одесу. Мені легше, я жебрачка і можу зупинитися у будь-якому місті. Для своїх дітей я на шматок хліба гроші завжди знайду. Ваня подумав, що я поїхала до матері у Житомир, і подався слідом, прихопивши з собою Толю.
Ось там цей Толя в одному магазині вкрав палку ковбаси і пляшку горілки. За це його забрали у поліцію. Мій чоловік завжди за нього заступався, а цього разу не захотів, сказав, що той навмисно хоче його підставити… Це було вісім місяців тому. Толя повернувся до хостелу у Вінниці і чомусь вирішив написати заяву. І коли після нашої з ним розмови він хотів забрати свою заяву, йому не дозволили цього зробити. Який у цьому сенс? Чому має сидіти в тюрмі батько чотирьох дітей, котрий нічого поганого цьому Толі не робив? Я люблю свого чоловіка, і хто йому допоможе?»
